Букова (Україна)

Букова́ — село в Бісковицькій сільській громаді Самбірського району Львівської області України. Історична дата заснування — 1680 рік. Святкування дня села — 8 листопада. Населення становить 767 осіб.

село Букова
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Самбірський район
Громада Бісковицька сільська громада
Код КАТОТТГ UA46080010050096417
Основні дані
Засноване до 1507
Населення 767
Площа 2,211 км²
Густота населення 346,9 осіб/км²
Поштовий індекс 82031
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°35′27″ пн. ш. 22°59′18″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 211 м
Місцева влада
Адреса ради 82030, Львівська обл., Старосамбірський р-н, с.Лютовиська
Карта
Букова
Букова
Мапа

Освіта та культура

В селі функціонує неповна середня школа на 160 чоловік, народний дім (150 місць), бібліотека.

З 1946 р. в селі функціонує Буківський дитячий будинок-інтернат, розміщений в приміщенні колишнього монастиря св. Йосафата.

Пам'ятки архітектури

Церква Святого Дмитрія Солунського побудована у 1924 році, Храмове свято — 8 листопада.[1]

Перша згадка про церкву в селі, відомому вже у XV ст., походить з податкового реєстру 1507 року. В інвентарі 1733 року церква відзначена, як стара дерев'яна будівля. З акту візитації старосільського деканату 1761 року відомо, що тодішню церкву в Буковій звели коло 1690 року[2]. Нова дерев'яна тризрубна однобанна церква, зведена з кругляків, постала у 1763 році.

Як подає акт деканальної візитації 1815 року, у церкві не було підлоги, а цвинтар при ній не мав огородження. Відновили споруду в 1892 році, але під час Першої світової війни у 1917 році стара церква згоріла від залишеної запаленої свічки. У 1921 році збудували нову дерев'яну церкву. Зводив її, за словами мешканців, поляк майстер Буклат з Фельштина (сьогодні село Скелівка) з помічником місцевим майстром Дем'яном Медведем.

Завершував будову місцевий мешканець Осип Ганяк. Тоді ж у 1920-х роках встановили новий іконостас. У радянський період церквa була зачиненою. Всередині стіни церкви оббиті картом у 1975 році і вкриті орнаментальним трафаретним стінописом.

На північ від церкви раніше стояла стара стовпова дзвіниця, зведена 1743 року. Поряд з нею мурують велику триярусну дзвіницю з цегли (2004 р.).[3]

Історія

Перебувало у власності Миколая (Миклаша)[4] Гербуртовича «з Фельштина». Згідно запису Перемиських земських книг 1462 року село було передано в спадок Яну «з Городовичів і Хирова»[5]

З 1792 р. село перейшло у власність Добромильського монастиря[6]. У зв'язку з цим у селі було облаштовано монастирський фільварок. Тут мешкали 2-3 ченці, які наглядали за господарством, лісами, ставами для утримання добромильського новіціяту.

Відомо, що на поч. ХІХ ст. у Буківській чернечій обителі розташовувалися: дерев’яний палац, оцінений у 200 зл. р., фільварок, стайня для коней і корівник для корів, стайня на воли, возівня, шпихлір, 4 дерев’яні стодоли, корчма, млинок із 1 каменем загальною вартістю понад 600 зл. р.

Після перенесення новіціяту з Добромиля до Крехова (1902 р.) фільварок в Буковій перетворили на окрему резиденцію Чину Отців Василіян - монастир св. Йосафата (існував до 1946 р.)[7].

Відомі люди

Див. також

Примітки
  1. Старосамбірщина.
  2. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I.
  3. Дерев'яні церкви Західної України.
  4. Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował Prszyboś K. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 337. (пол.)
  5. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 257.
  6. ДОБРОМИЛЬСЬКИЙ МОНАСТИР СВ. ОНУФРІЯ: ХVІІ – ХХ ст. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nz_i_2013_18_36.pdf
  7. ДО ІСТОРІЇ БУКІВСЬКОГО МОНАСТИРЯ СВЯТОГО ЙОСАФАТА ОТЦІВ ВАСИЛІЯН http://ekhnuir.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/10134/2/02_begey.pdf

Джерела
  1. Слободян В. «Українське сакральне будівництво Старосамбірського району», Львів: Камула.-2015. — 424 с.
  2. Aleksander Jabłonowski, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1, Warszawa 1901, s. 7.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.