Буркавцов Володимир Володимирович
Володи́мир Володи́мирович Буркавцо́в (нар. 4 червня 1976, смт Томаровка, Яковлівський район Бєлгородська область, РРФСР — пом. 14 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український військовий льотчик, гвардії старший лейтенант Повітряних Сил Збройних Сил України.
Володимир Володимирович Буркавцов | |
---|---|
Старший лейтенант | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
4 червня 1976 Томаровка, Бєлгородська область, РРФСР |
Смерть |
14 червня 2014 (38 років) Луганськ (аеропорт), Україна (загинув у збитому терористами літаку) |
Національність | українець |
Alma Mater | Київський інститут ВПС |
Військова служба | |
Роки служби | 1996—2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Повітряні сили |
Рід військ | Військово-транспортна авіація |
Формування | 25 БрТрА |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Д/ф "49" на YouTube // UA: Перший, 17 травня 2017 |
Життєпис
Володимир Буркавцов народився в селищі міського типу Томаровка Бєлгородської області РСФСР. Родина переїхала в Мелітополь на Запоріжжя, коли Володимир був школярем. Батько — військовий, командир батальйону, мати працювала в санчастині. Хлопець теж мріяв про військову службу. 1993 року закінчив мелітопольську середню школу № 20. Того ж року вступив до Київського інституту військово-повітряних сил у Василькові, який закінчив 1996 року.
З червня по жовтень 1996 служив на посаді старшого техніка комплексного тренажеру авіаційного полку літаків заправників; з жовтня по грудень 1996 — старшого техніка групи обслуговування (НПК) авіаційного полку (літаків заправників).
З грудня 1996 служив в авіаційній частині А3840 у м. Мелітополь:
12.1996—09.2003 — старший технік обслуги обслуговування (авіаційного обладнання) військово-транспортного авіаційного полку.
09.2003—02.2008 — старший технік обслуги обслуговування авіаційного обладнання інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 25-ї авіаційної бригади транспортної авіації.
02.2008—09.2009 — старший технік обслуги обслуговування авіаційного обладнання інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації.
З вересня 2009 — бортовий авіаційний технік авіаційного загону авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації Повітряних Сил ЗС України, в/ч А3840, м. Мелітополь. Класна кваліфікація «3 клас».
Із початком російської збройної агресії проти України з березня 2014 року літав у Луганський та Донецький аеропорти, бортовий технік військово-транспортного літака Іл-76 МД.
Обставини загибелі
14 червня 2014 екіпаж військово-транспортного літака Іл-76 МД (бортовий номер 76777) Повітряних Сил ЗС України, під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, виконував бойовий політ в Луганський аеропорт. На борту літака перебували 9 членів екіпажу та 40 військовослужбовців дніпропетровської 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, які летіли на ротацію. На борту також були військова техніка, спорядження та продовольство.
Близько 01:00, під час заходу на посадку на аеродром міста Луганськ, на висоті 700 метрів, борт 76777 був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2].
У той день до Луганського аеропорту вилетіли три літаки Іл-76 МД. Перший літак (бортовий номер 76683) під командуванням полковника Дмитра Мимрикова сів о 0:40. За 10 хвилин збили другий літак (бортовий номер 76777). Третій отримав наказ повертатися.
Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки». | ||
— Полковник Дмитро Мимриков.[3] |
Пройшло 42 доби, перш ніж льотчиків поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації. 25 липня з дев'ятьма членами екіпажу літака Іл-76 прощались у Мелітополі, їх поховали разом в одній могилі на Новому кладовищі міста[4].
Залишились мати, дружина Іраіда та донька 1998 р. н.
Нагороди
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (20 червня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[5].
- Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
- Відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України — медалі «15 років Збройним Силам України», «За сумлінну службу» I ст. і II ст.[6]
Вшанування пам'яті
13 лютого 2015 року в Мелітополі на фасаді будівлі ЗОШ № 20 (вулиця Сєрова, 62А) встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи гвардії старшого лейтенанта Володимира Буркавцова[7].
12 червня 2015 року в місті Мелітополь на території військової частини А3840 було відкрито меморіал екіпажу літака Іл-76МД (бортовий номер 76777), який загинув 14 червня 2014 року в аеропорту міста Луганськ[8][9].
Див. також
Примітки
- Військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України ІЛ-76 при заході на посадку на аеродром Луганськ був підбитий терористами // Сайт Міністерства оборони України, 14 червня 2014
- Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76 // Українська правда, 14 червня 2014
- «Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016
- У Мелітополі відбулося поховання дев'ятьох членів екіпажу військово-транспортного літака Іл-76 МД // Сайт Міністерства оборони України, 26 липня 2014
- Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Світлина на сторінці СПИСОК жителів області, які загинули за незалежність, державний суверенітет та територіальну цілісність України // Більмацька районна державна адміністрація, Запорізька область, Україна
- На фасаді ЗОШ № 20 увічнили ім'я мелітопольського сокола Володимира Буркавцова // «Місцеві Вісті», 13 лютого 2015(рос.)
- На Запоріжжі відкрили меморіал загиблим на борту збитого бойовиками Іл-76 // «5 канал», 12 червня 2015
- У Мелітополі увіковічили пам'ять героїв екіпажу ІЛ-76 // «24 канал», 12 червня 2015
Джерела
- Біографічні дані В. В. Буркавцова на сайті «Книга пам'яті».
- Буркавцов Володимир Володимирович // Український меморіал.
- Вічна пам'ять Героям! // Сайт Мелітопольської міської ради.
- Льотчики збитого Іл-76 вірили, що три сімки в бортовому номері — на щастя(рос.) // «Факти», 20 червня 2014.
- Життя за Україну: нехай гинуть наші вороги!Архів з оригіналу // «Запорізька правда», 4 вересня 2014.
- Найбільша втрата ЗСУ в небі: річниця аварії Іл-76 під Луганськом // «Вечірній Кам'янець» за матеріалами «Вчасно», 14 червня 2017.