Бурімка (Прилуцький район)
Бурі́мка — село в Україні, у Ічнянському районі Чернігівської області. Центр Бурімської сільської ради, до якої входять також села Безбородьків і Шиловичі. Населення становить 837 осіб[1].
| село Бурімка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район/міськрада | Ічнянський район |
| Рада | Бурімська сільська рада |
| Облікова картка | Бурімка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 837 |
| Площа | 2,95 км² |
| Густота населення | 283,73 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16706 |
| Телефонний код | +380 4633 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°54′48″ пн. ш. 32°21′22″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
140 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16706, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Бурімка, вул. Перемоги, 35 |
| Карта | |
  Бурімка | |
 Бурімка | |
| Мапа | |
| |
Географія
Село розташоване на півночі району, біля витоків річки Буримня. Поруч проходять автомобільні дороги Т 2515 та Т 2524. Відстань від Чернігова — близько 150 км (автошляхами — 165 км[2]), до Ічні — 6 км (автошляхами — близько 9)[2]. Найближча залізнична станція — Ічня на лінії Бахмач — Прилуки Полтавської дирекції залізничних перевезень за 10 км.
Площа села близько 3 км²[1]. Висота над рівнем моря — 140 м[3].
Історія
Поблизу села виявлено ранньослов'янські поселення перших століть нашої ери і городище сіверян VIII–IX сторіч. Перша письмова згадка про Бурімка відноситься до 1629 року (офіційною датою заснування вважається 1600 рік[1]). У 1659 році село було спалене татарами.
Є на мапі 1816 року як Буромля[4]
У 1859 році у козачому та володарському селі Бурімка була церква та 269 дворів де жило 1567 осіб (816 чоловічої та 751 жиночої статі).[5]
27 квітня 1866 року згоріла третина села, зокрема, дерев'яна церква Св. Параскеви[6] з дзвіницею. Пожежа почалася в будинку козачки Савченкової.[7]
586 жителі Бурімки брали участь у Другій світовій війні, 241 з них — загинули, 304 — нагороджені орденами і медалями СРСР. На честь воїнів-односельців, полеглих у боротьбі за свободу і незалежність Батьківщини, у селі споруджено обеліск Слави.
У повоєнний період у селі знаходилася центральна садиба колгоспу імені Кірова, за яким було закріплено 4451 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3485 га орної землі. Господарство вирощувало зернові та технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.
На початку 1970-х населення села становило 1355 осіб. Нині в селі живе 837 мешканців[1].
На території села працюють восьмирічна школа, клуб, бібліотека, медпункт, відділення зв'язку, магазини.
Видатні уродженці села
Уродженець Бурімки — заслужений діяч мистецтв УРСР художник Петро Олексійович Басанець.
Уродженкою села є Козловська Валерія Євгенівна — українська археолог і музейник, одна з перших жінок-археологів, член Археологічної секції Українського Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка.
У селі Шиловичі народився учасник Великої Вітчизняної війни Герой Радянського Союзу Василь Гаврилович Петренко.
Див. також
Примітки
- Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
- Маршрут від Чернігова до Бурімки. Розрахунок Карта Онлайн
- Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Бурімка
- Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта.. www.etomesto.ru. Процитовано 9 грудня 2021.
- ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Вып. 48 : Черниговская губерния : ... по сведениям 1859 года. - 1866.. elib.shpl.ru. Процитовано 9 грудня 2021.
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 91, 561 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Отдѣлъ оффиціальный. № 8 (15 апрѣля 1867 г.), с. 266-268.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.