Бєлковський Станіслав Олександрович

Народився 7 лютого 1971 року в Москві. Своє національне походження від описує як російсько-українсько-польсько-єврейське[2]. Закінчив факультет економічної кібернетики Московського інституту управління, після чого працював системним програмістом (системним адміністратором). Згодом почав займатись політичним консультуванням. Створив сайт «АПН.ру».

• Кінець 2001-го — початок 2002. На виборах губернатора російської Сахи-Якутії працював в штабі Валентина Колмогорова.
• 2003 — опублікував ряд доповідей: «Держава і олігархія», «Нова вертикаль влади».
• 2003 — написав доповіді «Самотність Путіна»[3], «Самотність Путіна-2».
• 2004 — очолив організацію «Інститут національної стратегії», який об'єднав групу російських політологів. Деякий час був головним редактором інтернет-видання цього інституту — Агентства політичних новин.
• У 2005—2011 роках був жонатий на українській журналістці та політтехнологу Олесі Яхно. В них є син Дмитро.
• 2014 року попросив про отримання українського громадянства[4]

Борис Березовський характеризував Бєлковського так: «Він добре освічений. Він креативний, тобто креативний, коли справа йде про чорний піар … і при цьому він себе не переоцінює».[5]

Окрім іншого, працює телеведучим на каналі Дождь[6] і веде колонку на ресурсі Slon.ru.[7] Володіє англiйською, німецькою та українською мовами.

Сучасні політологи своїм колегою Бєлковського не вважають. «На своєму інтернет-ресурсі він викладав не надто грамотні політологічні статті» — зауважив відомй російський політолог, доктор політичних наук Ігор Бунін.[8]

26 травня 2003 року Бєлковський опублікував доповідь під назвою «Держава та олігархія»,[1] яка, на думку деяких спостерігачів, і поклала початок «справі ЮКОСа».[9] На думку Андрія Піонтковського, цю доповідь замовив Бєлковському найближчий путінський радник Ігор Сєчін.[10]

Поведінку та психічний стан Путіна під час його керування агресією Росії проти України, Бєлковський разом з фахівцями Інституту судової психіатрії ім. Сербського розцінив як «гіпертоксичну шизофренію».[11][12]

• Бізнес Володимира Путіна (2006, ISBN 5-9681-0103-2) (спільно з Володимиром Голишевим)
• Імперія Володимира Путіна (2007, ISBN 978-5-9265-0437-5)
• Покаяння (2010, ISBN 978-5-17-068000-9)
• Сутність режиму Путіна (2012, ISBN 978-5-4320-0065-1)

• Чому я прошу українського громадянства (19.03.2014)(рос.)
• Публікації Бєлковського на АПН.ру
• Людина без біографії
• Пригоди росіян в Росії. Реальні та уявні
• Інтерв'ю. Чому Путін зовсім не хоче залишитися президентом
• Бєлковський на радіо «Ехо Москви»
• Бєлковський на «Російській службі новин»
• Інтерв'ю Бєлковського журналу «Партнер» (Німеччина)^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Інтерв'ю Бєлковського газеті «Російська думка» (Франція)
• Інтерв'ю Бєлковського для журналу «New Times» — (відео), 8 листопада 2007
• Бєлковський в програмі «Реальний час» радіостанції Finam Fm. — 11 листопада 2010
• Всі інтерв'ю Станіслава Бєлковського на радіостанції «Фінам FM»
• Статті С. Бєлковського в «МК»
• Бєлковський: Янукович дратує Кремль— 3 листопада 2010
• Станіслав Бєлковський — Сценарій розвитку Росії. Відео