Біарріц Олімпік (регбійний клуб)

Попередники Біарріца з'явилися ще наприкінці XIX століття. Атлетичний клуб Біарріц Стад (фр. Biarritz Stade) став відомий під цією назвою уже у 1902 році, а команду Біарріц Спортінг Клаб (фр. Biarritz Sporting Club) було створено сім років пізніше у 1909. 26 квітня 1913 року організації об'єдналися в нову структуру Біарріц Олімпік, а першим президентом загального міського клубу став М. П. Кампань. 13 травня 1934 роки клуб дійшов до фіналу французького чемпіонату. Матч, що пройшов на стадіоні Стад де Пон Жюмо в Тулузі в присутності 18 тисяч глядачів, завершився перемогою суперника — Авірон Байонне- з рахунком 13:8. Цей фінал є єдиним вирішальним матчем французьких вищих дивізіонів, в якому зустрілися дві команди, які представляли баскське співтовариство. Якщо не брати до уваги суто паризькі протистояння кінця XIX століття, цей фінал також характеризується найкоротшою відстанню між місцями дислокації суперників: бази команд розташовувалися всього в 3 кілометрах один від одного.

Рік по тому Біарріц знову вийшов у фінал. Тепер клуб мав зустрітись з командою Перпіньян. Баски виявилися сильнішими і вперше завоювали титул чемпіона країни, завдяки перемозі 3:0. У наступні кілька років гравці клубу закріпили цей успіх. У 1938 році суперники знову боролися за титул, проте на цей раз червоно-білі поступилися (6:11). Але вже в наступному сезоні регбісти Біарріца взяли реванш і обіграли каталонців з рахунком 6:0. Після цього клуб не тільки не з'являвся в фіналі, але і не складав серйозної конкуренції лідерам чемпіонату протягом майже півстоліття.

Команді знову посміхнулась вдача тільки в кінці 1980-тих років. У 1989 році Біарріц зіграв у фіналі турніру Шаленж Ів дю Мануар, своєму першому з 1937 року, однак Біарріц поступився в довгоочікуваному фіналі команді Нарбонн з рахунком 12:18. У 1992 році клуб зіграв у вирішальному матчі чемпіонату. Зустріч на столичному Парк де Пренс регбісти теж програли, переміг Тулон (14:19). У сезоні 1997/1998 команда вперше виступила на міжнародній арені, зігравши в Європейському кубку з регбі. Біарріц виграв три матчі з шести у груповому етапі, тому команді не вдалось вийти в наступний раунд. Наступний розіграш кубка склався для колективу таким же чином: незважаючи на те, що в цей раз Біарріц виграв вже чотири матчі, команда посіла третє місце. Попереду опинилися інші французькі клуби — Ажен і Брів.

У своєму третьому єврокубку команда нарешті подолала бар'єр групової стадії. Команда програла лише один матч і здобула баскам перше місце в групі. Проте вже в матчі 1/4 фіналу, червоно-білі програли. Перемогу над командою отримав англійський Брістоль. Сезон 1999/2000 приніс клубу перший за довгий час трофей: команда стала володарем кубка Франції (останній у 1937 році). У фінальній грі баски перемогли Брів з рахунком 24:13. Крім того, Біарріц отримав можливість в перший раз зіграти в головному європейському турнірі - кубку Хайнекен [1]..

Святкування перемоги клубу в чемпіонаті Франції 2006.

Дебут команди в змаганні кубок Хайнекен пройшов досить вдало. Клуб став першим в групі, а потім програв ірландському Манстер в чвертьфіналі на арені Томонд Парк (29:38). Рік по тому команда посіла друге місце в групі, і не пробилася в плей-офф кубка.

У 2002 році баски стали фіналістами національного чемпіонату. 78 457 глядачів на стадіоні Стад де Франс стали свідками перемоги Біарріца, який виграв у Ажена (25:22). У тому ж сезоні команда стала фіналістом кубка Франції. У зустрічі за право володіти трофеєм Біарріц програв команді Стад Рошель (19:21). Червоно-білі домоглися успіху і в кубку Хайнекен в сезоні 2002/2003: французи стали першими в групі і вийшли до чвертьфіналу, але знову програли ірландцям, на цей раз з Ленстера (13:18). Матч пройшов у Дубліні на стадіоні Ленсдаун Роуд.

Новий сезон головного єврокубка став для команди найкращим на той момент. Вперше Біарріц увійшли до числа чотирьох найсильніших команд Європи, адже їм вдалось вийшли в півфінал. За підсумками вдалого групового етапу клуб вийшов в 1/4 фіналу, де переміг валлійський Лланеллі Скарлетс. Наступний матч розігрувався поміж двома французькими командами, оскільки Біарріц зустрілись з Тулузою. Як і в багатьох матчах національного чемпіонату, регбісти з Тулузи показали перевагу над червоно-білими і виграли з рахунком 19:11. Сезон 2004/2005 приніс Біарріц чергове перше місце в груповому етапі кубка. Команда програла лише один раз, басків перевершили англійці з Лондон Уоспс. У чвертьфіналі команда взяла реванш за колись програний матч у Манстера. Другий поспіль вихід у півфінал, став межею для команди. Біарріц знову не змогли виграти матч, хоте їх суперником на той час був Стад Франсе (17:20). У 2005 році суперники зустрілися в фіналі французького чемпіонату. Тоді кращими стали гравці Біарріца, які виграли в наполегливому домашньому матчі (37:34).

2006 рік увійшов в історію клубу завдяки тому, що Біарріц вперше вийшли у фінал кубка Хайнекен. Незважаючи на поразку в першому турі групового етапу від Сарасенс, французи виграли всі інші матчі і вийшли в плей-ФФ, де послідовно взяли верх над англійськими Сейл Шаркс та Баз. У підсумковому матчі червоно-білі зустрілись з іще одним суперником з Британських островів, добре знайомим регбістам Біарріца — ірландським Манстером. В результаті кубок дістався саме ірландцям, які виграли матч 23:19. Оговтавшись від поразки, баски зіграли у фіналі внутрішнього чемпіонату. До перерви матчу з Тулузою Біарріц вів 9:6. Значно більша перевага Біарріцу спостерігалась після закінчення другого тайму: перемігши з рахунком 40:13 червоно-білі виграли головний приз турніру. У сезоні кубка Хайнекен 2006/2007 клуб виграв всі шість матчів групового етапу і набрав 29 турнірних очок. Команда отримала право зіграти в чвертьфіналі на домашньому стадіоні. Підвищений інтерес глядачів до гри змусив керівництво провести зустріч на іспанській арені Аноета в Сан-Себастьяні. Проте, очікування вболівальників не виправдалися, і Біарріц програв команді Нортхемптон Сейнтс з мінімальною перевагою (7:8). У 2010 році клуб за традицією виграв групові матчі і вийшов в плей-офф. Потім баски виграли у валлійського Оспрейз і Манстера — обидва матчі пройшли на Аноета. У важливому фінальному матчі Біарріц все ж упустив можливість виграти кубок і програв Тулузі (19:21). Чисто французьке протистояння відбулося 22 травня на Стад де Франс у передмісті Парижа — Сен-Дені.

18 травня 2012 року Біарріц став переможцем Європейського кубка з регбі. Червоно-білі обіграли співвітчизників з Тулону на британському стадіоні Твікенхем Ступ[2]. За підсумками сезону 2013/2014 команда вибула у другий дивізіон національної першості.