Біленьке (Запорізький район)

Село Біленьке знаходиться на правому березі Каховського водосховища (Дніпро), за 25 км на південь від м. Запоріжжя. Вище по течії примикає село Біленьке Перше, нижче за течією на відстані 7 км розташоване село Червонодніпровка. По селу протікає струмок з загатою. Через село проходить автошлях Т 0806.

На околицях села є кілька курганів, у яких виявлено поховання доби бронзи (II — початок І тисячоліття до н. е.), скіфського часу (V—IV ст. ст. до н. е.) та кочівників (X—XII ст. ст. н. е.). В одному з скіфських поховань, у т. зв. Товстій Могилі, знайдено золоті та срібні прикраси, а також бронзові наконечники стріл.

Село засноване у другій половині XVIII ст. поблизу річки Біленької, від якої і пішла назва поселення. Вперше воно згадується в документах за 1770 рік, де говориться про розподіл військових повинностей серед запорізького козацтва Давнє козацьке село Біленьке входило до Кодацької паланки.

1780 року землі ліквідованої Запорізької Січі, розташовані навколо Білої гори, Катерина II віддала у рангову дачу генерал-фельдмаршалові графу Каменському. Після розмежування, проведеного 1784 року, за Біленьким записано близько 14 тис. десятин землі. Для їх обробки потрібна була робоча сила, і поміщик купував кріпаків у північних губерніях, переселяючи їх до Біленького. Водночас він скуповував і освоював нові й нові землі, і невдовзі мав уже 20 тис. десятин.

На початку 1802 року село разом з землями і людьми придбав поміщик Міклашевський. Відчуваючи нестачу робочих рук, він купив 495 кріпаків і перевіз їх з Комишів Полтавської губернії до Біленького. Поміщик оселяв на своїх землях також кріпаків-втікачів та козаків, поступово покріпачуючи їх.

Розташоване на мальовничому березі Дніпра, село швидко розросталося. Замість однієї вулиці, що була на початку XIX ст., у 50-ті роки тут з'явилось 3: Старий Базар, Озерка та Козача. На цих вулицях стояли здебільшого бідні хати-мазанки під очеретяними стріхами. Проте хати були старанно побілені, віконниці розмальовані рослинним орнаментом, і село мало більш-менш привабливий вигляд. У кожному дворі — вишневі садочки, над якими високо піднімалися могутні крони диких груш. Характерною оздобою кожної хати були рушники, якими прикрашали ікони, вікна чи просто вішали на стінах. Стіл та вербові лави вздовж стін — оце й уся обстановка. Лави служили водночас і ліжком для дорослих, діти ж спали на печі.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 1208 осіб (608 чоловічої статі та 600 — жіночої), налічувалось 150 дворових господарств, існували православна церква, училище та 2 заводи[2].

Станом на 1886 рік у селі, центрі Біленської волості, мешкало 1536 осіб, налічувалось 307 дворових господарств, існували православна церква, школа, земська лікарня, 3 лавки та цегельний завод[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3253 осіб (1610 чоловічої статі та 1643 — жіночої), з яких 3221 — православної віри[4].

У 1908 році[5] населення зросло до 3610 осіб (1823 чоловіки та 1787 — жінок), налічувалось 540 дворових господарств.

У лютому 2015 року в Біленькому невідомі завалили пам'ятник Леніну.[6]

Перевантажувальний термінал ТОВ СП «Нібулон»

15 червня 2017 року в присутності прем'єр-міністра України відбулося урочисте відкриття нового перевантажувального терміналу компанії «Нібулон». Вартість будівництва комплексу становила близько 500 млн грн. Перевантажувальний термінал для зернових та олійних культур філії «Хортиця» в Запорізькій області побудовано за рахунок коштів Європейського інвестиційного банку.

Побудоване підприємство в Запорізькій області оснащено найсучаснішим обладнанням від провідних світових виробників, зокрема Іспанії (SYMAGA SA), Великої Британії (TELESTACK Ltd.), Швейцарії (BUHLER GmBh), США Mathews Company, Литви (UAB Liucija), Данії (Cimbria Unigrain A / S, FOSS ANALYTICAL AB), Німеччині (PFEUFFER GmbH), Нідерландів (Precia SA) тощо.

Обсяг зберігання зерна в терміналі — 77 тис. т, добова потужність сушарок складає 4 тис. т, добова потужність по відвантаженню на водний транспорт — 12 тис. т. Загальна потужність комплексу з відвантаження — 716,8 тис. т/рік.

Перевантажувальний термінал ТОВ СП «Нібулон» в Біленькому забезпечує робочими місцями близько 120 чоловік, а також значно скорочує витрати сільгосптоваровиробників області на транспортування вирощеної продукції. Завдяки роботі цього підприємства плече доставки сільськогосподарської продукції скорочується в 3-4 рази (не потрібно буде возити продукцію на відстань 300—400 км) і зникне необхідність аграріям використовувати великовантажні автомобілі. Це дозволить також і розвантажити автодороги на 12,5 тис. вантажівок[7]

Через місяць з початку роботи перевантажувального терміналу було відвантажено понад 5 тисяч тонн зерна[8].

• «Теплиця-агро», ПП.
• «Бліц», ТОВ.
• «Бакай-агро», ТОВ.
• Біленьківська виправна колонія № 99.

• Школа.
• Вечірня школа.
• Будинок культури.
• Біленьківська дільнична лікарня.
• Біленьківська муз. школа.

В селі народилися:

• Василенко Андрій Овер'янович (1891-1963) — український учений у галузях землеробської (сільськогосподарської) механіки та сільськогосподарського машинобудування, академік Академії наук Української РСР.
• Максименко Федір Пилипович (1896—1983) — бібліограф-енциклопедист.
• Мариничева Олена Владиславівна (* 1954) — російська перекладачка і журналістка
• Хижняк Андрій Андрійович (1915—1990) — український географ, педагог.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)

• Біленьке — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
• Історія міст та сіл УРСР (рос.)
• Погода в селі Біленьке