Кодацька паланка

Кодацька паланка — адміністративно-територіальна одиниця Війська Запорозького Низового у 18 столітті. Центр паланки — місто Новий Кодак (нині у складі м. Дніпро)

Географія та устрій

Паланка містилася між річками Дніпро і Базавлук та верхів'ям Інгульця з одного боку й річкою Тясмином або, з 1752 року, з новосербською граничною лінією з другого, у майбутніх Катеринославському й Верхньодніпровському повітах.

До паланки належали села й зимівники: Старий Кодак, Волоські хутори, Половиця, Микитине, Кічкас, Біленьке, Тарасівка, Медовець, хутір Грязного, Кемликівка, Набоківка, Тарамське, Карнаухівка, Тритузне, Романкове, Бородаївка, Мишурин Ріг, Комісарівка, Лихівка, Томаківка, Саксагань, Михайлівка та інші — всього у межах паланки знаходилося понад тисячу зимівників, більшість з них належала найзаможнішим запорожцям. Центром паланки було м. Новий Кодак, яке мало укріплення, гарнізон та паланкову канцелярію. Це був також значний торговельний осередок, тут проходили ярмарки. У місті у 1770-х рр. мешкало 673 родини «посполитих козаків».

Після ліквідації Запорозької Січі у 1775 р. російський уряд утворив на землях паланки Саксаганський (Кодацький) та Слов'янський повіти Новоросійської губернії. З утвореням Катеринославської губернії у 1802 р. землі Кодацької паланки опинилися у її складі, а після низки реформ з 1932 р. — у складі Дніпропетровської області т правобережжя Запорізької області.

Основні державні та
адміністративно-територіальні
формування на території Дніпропетровщини

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.