Білосток (Україна)

Білосто́к — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 380 осіб. На півночі знаходиться Торчин, на півдні — Воютин, на сході — Сьомаки, на заході — Горзвин.

село Білосток
Країна  Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Луцький
Рада Торчинська селищна громада
Основні дані
Засноване 1528
Населення 380
Площа 13,98 км²
Густота населення 27,18 осіб/км²
Поштовий індекс 45641
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°41′03″ пн. ш. 24°58′15″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 200 м
Водойми Чорногузка
Місцева влада
Адреса ради вул. Незалежності, 103, смт Торчин, Луцький р-н, Волинська обл., 45612

староста — вул. Шевченка, 14, с. Білосток, Луцький р-н, Волинська обл., 45641

Карта
Білосток
Білосток
Мапа

 Білосток у Вікісховищі

По центру села протікає річка Чорногузка (Правостороння притока річки Стир)

Історія
Будинок в Білостоці 1921 рік

У XVI столітті село належало до українського роду Білостоцьких, а у XVII столітті — до Гулевичів. У 1636 році земський писар Семен Гулевич, який пізніше став Перемиським і Самбірським православним єпископом з іменем Сильвестр (Гулевич-Воютинський) заклав тут православний монастир. На межі XVII та XVIII століття настоятелем монастиря був один з найвидатніших іконописців Йов Кондзелевич (1667—бл. 1740). У XVIII ст. тут мали літню резиденцію луцькі унійні єпископи. У 1776 р. у монастирі було засновано школу та василіянську семінарію. Після ліквідації Берестейської унії у 1839 р. монастир було зачинено, а монастирський храм замінено у православну парафіяльну церкву. У 1843—1863 рр. тут діла православна духовна семінарія. Руїни монастиря існували ще наприкінці XIX ст.

До 5 січня 2018 року — адміністративний центр Білостоцької сільської ради Луцького району Волинської області[1].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 347 осіб, з яких 167 чоловіків та 180 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 376 осіб.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,47 %
російська 0,53 %

Пам'ятки та видатні постаті
Церква в Білостоці

Біля перехрестя доріг у центрі села, поблизу чудотворного джерела здіймається потужний силует православної Свято-Михайлівської церкви, побудованої у 1636 р. Це прямокутна в плані тринефна базиліка, зведена у стилі бароко, з коротким трансептом, п'ятигранною апсидою та двома ризницями. Фасад завершує трикутний фронтон з двома вежами, увінчаними куполами. Більші куполи увінчують дах над нефом і апсидою. У церкві знаходився дуже цінний іконостас з кін. XVII — поч. XVIII ст., авторство якого приписують Йову Кондзелевичу. Після ІІ світової війни іконостас був перенесений до Національного музею у Львові.

З 1958 по 1961 р. тут у школі викладав українську літературу, історію та географію член Національної Спілки письменників, лауреат багатьох всеукраїнських та міжнародних літературних премій, заслужений діяч мистецтв, почесний громадянин м. Луцька Струцюк Йосип Георгійович.

Церкви
  • Легенда твердить, що була в селі Софіївська церква. На жаль, ніхто не знає де, коли і як вона виглядала, адже документів не збереглося.
  • Церква Петра і Павла стояла на місці старого кладовища, була дерев'яною і гарно оздобленою. Громада села її продала в село Городок.
  • Церква Святого духа знаходилася в урочищі Скитник. Відомостей про час коли її не стало немає, але відомо, що ще до 1930 року місце її огорожі і фундаменту добре було видно.
  • Була церква, яка знаходилася по дорозі на Сьомаки. Коли розібрана, невідомо. Є припущення, що під час війни 1812 року. Залишки остаточно розібрані у 1930 році.
  • В урочищі Пугачівка, а точніше на полі братів Угриновичів, Ксенофонта і Никифора теж колись була церква.
  • Церква Успіння Богоматері стояла південніше теперішньої Михайлівської. З переказів: цегляна, однокупольна, дуже висока, була у вигляді восьмикутного стовпа. Її ролі була великою, адже з неї оглядали все довкілля, для вчасного виявлення наближення ворогів. Відомо, що при нападі татар, було збито купол і частину стін, розграбовано майно. Руїни стояли до 1846 року, коли через часті випадки калічення худоби падаючою цеглою, солдати її розібрали.
  • Михайлівська церква 1636 року залложена Семеном Гулевичем, як (монастирська).

Пам'ятки археології
Дзвіниця
Церква
  • Городище давньоруського часу X-ХІІІ ст. Біля перехрестя доріг у центрі села, на місці де стоїть церква. Збереглися підземелля пізньосередньовічного часу.
  • Поселення багатошарове: тшинецько-комарівська, вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, за 2 км на схід від села, в урочищі Дюхтяниця, на мисі лівого берега р. Чорногузка.
  • Поселення багатошарове: тшинецько-комарівська, вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, за 0,5 км на схід від села, на високому мисі, що врізається в заплаву р. Чорногузка, в урочищі Запаляна гора
  • Поселення одношарове тшинецько-комарівська культура доби бронзи с. Білосток, за 2,5 км на південний схід від села, в урочищі «За греблею».
  • Поселення багатошарове: тшинецько-комарівська, вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, за 3 км на схід від села, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка, у місці впадіння в неї безіменного потічка
  • Поселення багатошарове: тшинецько-комарівська, вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, у південно-східній частині села, за 0,5 км на схід від церкви та за 0,1 км на південь від водонапірної башти тваринницької ферми, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка
  • Поселення одношарове давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, у південній частині села, у районі вул. Шкільної, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка
  • Поселення багатошарове тшинецько-комарівська,вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, у південній частині села, на захід від церкви, на схилі лівого берега р. Чорногузка
  • Поселення одношарове давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, у південно-західній частині села, за 0,2 км на південь від тваринницької ферми, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка
  • Поселення двошарове: тшинецько-комарівська культура і давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, у південно-західній частині села, на схід від автобусної зупинки, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка

Примітки
  1. Торчинська селищна рада. Волинська область, Луцький район
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.