Гулевичі (рід)
Гулевичі (пол. Hulewicz) — волинський боярський, потім польський шляхетський, російський дворянський рід гербу Новина.[1] Рід Гулевичів внесений в VI частину родовідних книг Волинської і Ковенської губерній і в II частину родословної книги Чернігівської губернії. Є ще 5 родів Гулевичів, нового походження.
Представники
- Василь
- Зброх (Олександр) — протопласт кількох гілок роду,
- Михно (Михайло) Зброхович (Гулевич) — чоловік (з 1512[2]) княжни Ганни Іванівної Корецької[3]
- Федір Гулевич (у чернецтві Феодосій); Михно і Федір Гулевичі володіли в 1528 р. маєтками на Волині.[3] Феодосій (Федір) Гулевич у 1541 р. став Луцьким та Острозьким православним єпископом. У 1560-х рр. був єпископом Холмським та Белзьким, з 1565 — Володимирським та Берестейським.
- Василь Гулевич — посол сейму від Волині, підписав у 1569 році унію ВКЛ та Корони, войський володимирський, дідич Затурців
- Андрій
- Венедикт
- Михайло
- Гальшка — одна з засновниць Київського братства, монастиря і школи при ньому, дружина Христофора Потія та Стефана Лозки — мозирського маршалка.
- Василь Гулевич — посол сейму від Волині, підписав у 1569 році унію ВКЛ та Корони, войський володимирський, дідич Затурців
- Гаврило
- Федір
- Богуш — дідич Воютина, дружина — Мартина Майківна
- Гавриїл (Ґабріель) з Воютина гербу Новина — кальвініст, посол сеймів Речі Посполитої
- Лука — староста звенигородський, загинув у битві під Городком 1655 року
- Богуш — дідич Воютина, дружина — Мартина Майківна
- Федір
- Сенько (Семен)
- Зброх (Олександр) — протопласт кількох гілок роду,
- 7 березня 1596 рік — Під час перебування війська Серерина Наливайка в районі Луцьк-Несвіч-Торчин у козацькі загони втік зі школи 12-річник Федько Гулевич — син маршалка луцького повітового дворянського кола Деміана Гулевича Воютинського з відомої шляхетської родини Гулевичів. Він став козацьким джурою, тобто молодшим козаком Серерина Наливайка.
- Григорій — хорунжий землі Волинської (1569—1574)
- Симеон-Сильвестр — православний єпископ перемишльський і самбірський (1635 — 1645)
- Афанасій — після підкорення Смоленська залишився в московському підданстві, був наділений маєтками в 1679 р. Його потомство внесено в II частину родословної книги Смоленської губернії.
- Марія Гулевичівна — дружина власника Угорників (тепер Коломийський район), фундатора Угорницького Спасо-Преображенського монастиря Адама Балабана[4]
- Юрій (†1708) — дідич Марковичів, суддя гродський луцький
- Володимир — підсудок луцький, підкоморій волинський (луцький)
- Роман
- Дем'ян — син Романа, онук луцького єпископа Феодосія, дружина — донька крем'янецького підкоморія Іван Патрикія-Курозвонського, його вітчима[5]
- Петро — ксьондз, канонік і пробощ Св. Якуба в Луцьку
- Бенедикт з Дрозден (1750—1817) — посол сеймів, «заушник» Станіслава Щенсного Потоцького[6]
- Леон Гулевич — реґент коронної канцелярії, син Михайла та Маріанни Виговської, посол сеймів, підтримував стосунки з Гуго Коллонтаєм[7]
- Іван (Ян) — підкоморій луцький, дружина — Кашевська[8]
- Анастасія — друга дружина князя Станіслава Стефановича Воронецького[9]
- Анна — дружина Лавріна Лозки (помер), Яроша Козинського[10]
- Ілля — надвірний конюший краківського каштеляна Станіслава Конецпольського, від якого щось отримав у заповіті 1682 року.[11]
Примітки
- Коялович називав їх герб Шеліга.
- Książęta Koreccy (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… — S. 381.
- Боднарук І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина… — С. 69.
- Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 218. — ISBN 5-319-01070-2.
- Rostworowski Em. Hulewicz z Drozdeń Benedykt h. Nowina (1750—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 89—92. (пол.)
- Rostworowski Em. Hulewicz Leon h. Nowina (2 poł. XVIII w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 94. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 4. — 820 s. — S. 491. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — T. 4. — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 820 s. — S. 597. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — t. 12. — S. 94. (пол.)
- Бон. — S. 406.
Джерела
- Тесленко І. А. Гулевичі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 249. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — t. 7. — S. 393—408. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 381—382. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 89—97. (пол.)
Посилання
- сайт присвячений роду Гулевичів[недоступне посилання з травня 2019].
- Гулевичі.
- Osoby o nazwisku „Hulewicz” w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.