Біфідобактерії

Біфідобактерії — рід облігатно анаеробних грам-позитивних бактерій, які не утворюють спор і відрізняються гіллястою морфологією.[1]

?
Bifidobacterium

Bifidobacterium adolescentis
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Актинобактерії (Actinobacteria)
Клас: Актинобактерії (Actinobacteria)
Ряд: Bifidobacteriales
Родина: Bifidobacteriaceae
Рід: Біфідобактерії (Bifidobacterium)
Види

B. adolescentis
B. angulatum
B. animalis
B. asteroides
B. bifidumtypus
B. boum
B. breve
B. catenulatum
B. choerinum
B. coryneforme
B. cuniculi
B. denticolens
B. dentium
B. gallicum
B. gallinarum
B. indicum
B. infantis
B. inopinatum
B. lactis
B. longum
B. magnum
B. merycicum
B. minimum
B. pseudocatenulatum
B. pseudolongum
B. pullorum
B. ruminantium
B. saeculare
B. subtile
B. suis
B. thermacidophilum
B. thermophilum

Посилання
Вікісховище: Bifidobacterium
Віківиди: Bifidobacterium
EOL: 83443
ITIS: 956829
NCBI: 1678

Це сахаролітичні бактерії товстого кишечника, є представниками нормальної мікрофлори кишечника, кількісно складають більшу частину бактерій товстого кишечника. У дітей в 1 г фекалій міститься 1010- 1011 біфідобактерій, у дорослих — 109-1010. Клітини біфідобактерій являють собою зігнуті палички, поліморфні на кінцях (роздвоєні, потовщені), довжиною 2 — 5 мкм. Спори не утворюють.

Біфідобактерії мають стійкість до жовчі та кислого середовища, тому потрапляючи до кишечника не гинуть, а починають розмножуватись. Потрапляють у організм людини з перших годин життя та можуть становити до 80 — 90% бактерій кишечника новонародженого. Отримують енергію шляхом збродження олігоцукрів, зокрема тих, що містять у своєму складі фруктозу. Такі сполуки, які називають фруктоолігоцукрами, не засвоюються організмом людини, бо вона не має ферментів для їх розщеплення. Проходячи незмінними через тонкий кишечник, та потрапляючи до товстого ці сполуки є основною харчовою базою біфідобактерій. Для росту цих бактерій необхідна параамінобензойна та пантотенова кислота.

Значення для людини

Під час збродження цукрів біфідобактеріями, утворюється молочна та оцтова кислота, а також невелика кількість мурашиної кислоти. Внаслідок цього знижується рН у кишечнику та пригнічується розвиток патогенних бактерій, що можуть потрапляти сюди (Clostridium, Bacillus cereus, Staphylococcus aureus, Candida albicans и Campylobacter JeJuni). Тому препарати, які містять живих біфідобактерій призначають при дисбактеріозах та лікуванні сильнодіючими антибіотиками, для того щоб відновити нормальну мікрофлору кишечника. Також кислоти, що виробляються біфідобактеріями, зменшують всмоктування аміаку та амінів у кров, які можуть привести до підвищення артеріального тиску, рівня холестеролу та канцерогенних нітрозамінів. Крім того біфідобактерії синтезують вітаміни: тіамін, рибофлавін, В6 та К, які можуть засвоюватись людиною.

Сприятливий вплив цих мікроорганізмів на здоров'я людини обумовлюють наступні властивості біфідобактерій:[1]

  • підтримують нормальний баланс кишкової мікрофлори;
  • продукують коротколанцюгові жирні кислоти (оцтову, молочну та мурашину), які знижують рН середовища і роблять його несприятливим для розвитку патогенних мікроорганізмів;
  • здатні виділяти продукти метаболізму, які безпосередньо інгібірують життєдіяльність патогенних бактерій;
  • знижують концентрацію потенційно небезпечного аміаку й амінів у крові;
  • синтезують вітаміни групи К, В, амінокислоти та ферменти, які всмоктуються в товстому кишечнику;
  • стимулюють імунну атаку проти патогенних мікроорганізмів, у тому числі й проти шкідливої кишкової мікрофлори;
  • проявляють протипухлинну активність;
  • підсилюють захисну здатність організму (завдяки стимулювання біфідобактеріями lg A-антитіл);
  • сприяють зниженню рівня холестерину в крові (за участю ферменту редуктази);
  • беруть активну участь у відновленні нормальної мікрофлори кишечника після терапії антибіотиками;
  • застосування біфідобактерій разом з молочними продуктами поліпшує їх засвоюваність особами, що не переносять лактозу (завдяки виділення біфідобактеріями Р-галактозидази, яка компенсує дефіцит цього ферменту в організмі людини).

Біфідобактерії синтезують вітаміни групи В (В1, В2, В12, фолієву кислоту), вітамін К, незамінні амінокислоти.[1]

Примітки
  1. Сирохман І. В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навч. С 40 пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. В. Сирохман, В. М. Завгородня. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 544 с. — ІБВК 978-966-364-803-3

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.