Вальтер Шеєль
Вальтер Шеєль (нім. Walter Scheel; 8 липня 1919, Золінген, Північна Рейн-Вестфалія — 24 серпня 2016, Бад-Кроцінген, Баден-Вюртемберг, Німеччина) — німецький політик, з 1974 по 1979 роки обіймав пост федерального президента Німеччини.
| Вальтер Шеєль | |
|---|---|
| Walter Scheel | |
 Вальтер Шеєль | |
| Федеральний президент ФРН | |
| 1 липня 1974 — 30 червня 1979 | |
| Попередник | Густав Гайнеман |
| Наступник | Карл Карстенс |
| віце-канцлер ФРН | |
| 21 жовтня 1969 — 16 травня 1974 | |
| Попередник | Віллі Брандт |
| Наступник | Ганс-Дітріх Геншер |
| 21 жовтня 1969 — 15 травня 1974 | |
| Попередник | Віллі Брандт |
| Наступник | Ганс-Дітріх Геншер |
| міністр економічного співробітництва та розвитку ФРН | |
| 14 листопада 1961 — 28 жовтня 1966 | |
| Попередник | посада заснована |
| Наступник | Вернер Доллінгер |
| Народився |
8 липня 1919 Золінген, Рейнська провінція, Німеччина |
| Помер |
24 серпня 2016 (97 років) Бад-Кроцінген |
| Похований | Waldfriedhof Zehlendorfd |
| Відомий як | політик, військовослужбовець |
| Країна | Німеччина |
| Політична партія | ВДП(1946) |
| У шлюбі з | 1. (з 1942 р.) Єва Шеєль (1921–1966). 2. (з 1969 р.) Мілдред Шеєль (1931–1985). 3. (з 1988 р.) Барбара Візе. |
| Звання | Оберлейтенант |
| Релігія | Євангелічна церква Німеччини |
| Нагороди | |
| Підпис |
 |
Біографія
Шеєль народився 1919 року у Золінгені. Під час Другої світової війни служив у Люфтваффе, був ад'ютантом і бортрадистом відомого аса нічної винищувальної авіації Мартіна Древеса[1]. Після війни вступив до Вільної демократичної партію Німеччини.
Кар'єра
З 1950 р. — член ландтагу землі Північний Рейн — Вестфалія. 1953 року було обрано до Бундестагу, де з 1967 по 1969 роки займав пост віце-президента. З 1958 по 1961 роки був членом Європейського парламенту. З 1961 року по 1966 рік федеральний міністр з економічного розвитку. 1968 року на з'їзді ВДП в Фрейбурзі обирається головою партії.
З 21 жовтня 1969 по 16 травня 1974 займав пост віце-канцлера і пост міністра закордонних справ у коаліційному уряді СДПН і ВДП (уряд Брандта-Шеєль).
1971 року став першим міністром закордонних справ ФРН і відвідав з офіційним візитом Ізраїль. У тому ж році був нагороджений премією Теодора Гойса.
1972 року відвідав Пекін з метою узгодження питання про встановлення дипломатичних відносин між ФРН та Китаєм.
Шеєль брав участь у підписанні договору 1970 між ФРН та СРСР про визнання післявоєнних кордонів у Європі, що поклав початок серії договорів ФРН з східноєвропейськими країнами[2].
Після відходу у відставку 7 травня 1974 Віллі Брандта, Шеєль тимчасово зайняв пост федерального канцлера. Через 9 днів (16 травня) на цій посаді його змінив Гельмут Шмідт.
15 травня 1974 обраний федеральним президентом Німеччини та перебував на цій посаді до 30 червня 1979. У 1975 р. відвідав з державним візитом СРСР, Францію, США, Іспанію. 1976 року він відмовився підписувати «Закон про скасування перевірки відмови від військової служби» з міркувань совісті.
Факти
- Вальтер Шеєль є одним з колишніх керівників держав та урядів у сучасному світі, що найдовше живуть .
- Вальтеру Шеєлю належить рекорд за тривалості життя серед всіх кайзерів та президентів Німеччини (включаючи НДР).
Примітки
- 839. Eichenlaubträger Martin Drewes. Die Ritterkreuzträger. Архів оригіналу за 29 серпня 2011. Процитовано 3 жовтня 2011. (нім.)
- Новая восточная политика. 11.05.2005. Архів оригіналу за 26.03.2012. Процитовано 26.05.2014.
Література
- Р. Кривонос. Шеєль Вальтер // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
Посилання
- Коротка біографія на сайті Німецького історичного музею (нім.)
- Біографія на президентському сайті (нім.)