Варшавський метрополітен

Варша́вський метрополіте́н (пол. Metro Warszawskie) — система метрополітену у Варшаві. Є одним з новітніх у Європі, першим і єдиним у Польщі. Відкрите у 1995 році і складається з двох ліній. 8 березня 2015 року було відкрито рух на другій лінії метрополітену, яка з'єднає західну та східну частини Варшави. Продовжується розбудова другої лінії.

Metro Warszawskie
Опис
Країна  Польща
Місто Варшава
Дата відкриття 7 квітня 1995 року
Щоденний пасажиропотік 584 тис. (2010)[1]
Річний пасажиропотік 140,2 млн (2010)[1]
Сайт metro.waw.pl
Власник Варшава
Оператор Metro Warszawskied
Маршрутна мережа
Кількість ліній 2
Кількість станцій 34 (+1 станція технічна) +8 будується
Довжина мережі 32.1 км
Рухомий склад
Кількість вагонів 240[2]
Ширина колії європейська колія (1435 мм)
Схема маршрутів

 Metro Warszawskie у Вікісховищі
Перша лінія Варшавського метро
Легенда
Млоціни
Вавжишев
Старе Бєляни
Слодовець
Маримонт
Пляц Вільсона
Двожець-Гданський
Муранув
Ратуш-Арсенал
Свентокшиська
ССГ до Рондо ОНЗ
Центрум
Пляц Конституції
Політехніка
Поле Мокотовське
Рацлавицька
Вєжбно
Віляновська
Служев
Урсинув
Стоклоси
Імєлін
Натолін
Кабати
ТЧ-1 Кабати
Друга лінія Варшавського метро
Легенда
ТЧ-2 «Каролін»
Каролін
Хшанув
Лязурова
Бемово
Ульрихув
Князя Януша
Млинув
Плоцька
Рондо Дашинськєґо
Рондо ОНЗ
Свентокшиська
Нови Свят — Університет
Центрум Науки Коперник
Стадіон Народови
Двожец Віленьські
Шведська
Таргувек-Мешканьови
Троцка
Заціше
Кондратовича
Брудно

Історія

22 вересня 1925 року уряд міста Варшава прийняв рішення про побудову підземки — «Metropolitan». Відповідно до планів мали бути збудовані 2 лінії, які б перетиналися — з півночі на південь та з заходу на схід. 7 березня 1927 комісія будови метро затвердила той проєкт, до якого пізніше був доданий план поєднання метрополітену з Головним Вокзалом (Warszawa Główna), стара будівля якого була знищена ще в Першій Світовій. Але криза 30-х років звела ті плани нанівець.

Проєкт метро з 30-х років

Під кінець 1930-х років, президент (мер) Варшави Стефан Стажинський створив новий проєкт, відповідно до якого була збільшена протяжність двох ліній (в порівнянні з планом 1920-х років), метро мало будуватися протягом 35 років, і загалом мати 7 ліній, довжиною 46 км. Роботи розпочалися в 1938 році, проте планам перешкодила Друга світова війна. Сьогодні невеликі ділянки того метро (тунелі) служать винними льохами. У 1950-х роках для вирішення транспортних і для військових цілей назріла необхідність будівництва глибокого метрополітену, лінія якого, що перетинає Віслу (із заходу на схід), могла б при необхідності служити підземним переходом військ через річку. Роботи розпочалися в 1951 році, але геологічні проблеми і постійне збільшення витрат змусили владу Варшави зупинити будову глибокого метро.

В 1970-х роках повернулися до проєктів будови метро мілкого закладення. З різних причин, почати будівництво підземки не змогли аж до середини 1980-х років. У 1984 році програма будівництва метрополітену в столиці Польщі була схвалена урядом, почалося спорудження перших тунелів. Швидкість будівництва не перевищувала 2 м у день. Проєкт передбачав відкриття фрагменту Кабати-Віляновська в 1990 році, а цілої лінії — в 1994. Радянський Союз обіцяв віддати 90 вагонів задарма, але зміна політичної ситуації перешкодила цим планам. Варшава отримала лише 10, за інші Польща мала заплатити вже Російській Федерації.

7 квітня 1995 року був відкритий перший фрагмент Кабати-Політехніка. Уряд Варшави скептично ставився до нового засобу комунікації, але пасажирів було так багато, що в 1997 році, «Варшавське Метро» мусило докупити нові вагони. В 1998 році концерн Alstom виграв тендер і до кінця 2005 року Варшава отримала 18 нових поїздів. 25 жовтня 2008 році будова першої лінії була завершена.

У 2010 році розпочалося будівництво другої лінії, з Заходу на Схід (під Віслою), центральний фрагмент якої був відкритий у 2015 році. 15 вересня 2019 були відкриті станції Шведзька, Таргувек-Мешканьови та Троцка на північному-сході лінії.[3][4]

4 квітня 2020 року було відкрито ще три станції другої лінії: «Плоцька», «Млинув» та «Князя Януша». Через епідеміологічну ситуацію в країні містян попросили не відвідувати офіційні заходи з нагоди пуску нових станцій.[5]

На всіх станціях встановлено тактильне покриття.

Хронологія пусків

ДілянкаЛініяДата пускуДовжинаКількість
станцій
«Кабати» «Політехніка» 1 7 квітня 1995 11,1 км 11
«Політехніка» «Центрум» (без станції «Пляц Конституції») 1 26 травня 1998 1,4 км 1
«Центрум» «Ратуш Арсенал» 1 11 травня 2001 1,7 км 2
«Ратуш Арсенал» «Двожец Гданський» (без станції «Муранув») 1 20 грудня 2003 1,5 км 1
«Двожець Гданський» «Плац Вільсона» 1 8 квітня 2005 1,5 км 1
«Пляц Вільсона» «Маримонт» (Човниковий рух) 1 29 грудня 2006 0,9 км 1
«Маримонт» «Слодовець» 1 23 квітня 2008 1 км 1
«Слодовець» «Млоціни» 1 25 жовтня 2008 2.6 км 3
«Рондо Дашиньськего» «Двожец Віленьскі» 2 8 березня 2015 6,1 км 7
«Двожец Віленьскі»«Троцка» 2 15 вересня 2019 3.1 км 3
«Рондо Дашиньськего»«Князя Януша» 2 4 квітня 2020 3.4 км 3

Перспективи

Головним пріоритетом розвитку Варшавського метро є розбудова другої лінії. Планується також скорочена третя лінія.

Заплановано, але ще не побудовано 2 станції першої лінії:

  • A-12 Пляц Конституції
  • A-16 Муранув

Рухомий склад

Спочатку усі варшавські метровагони були російського виробництва. У 1990 за 5 років до відкриття метрополітену до Варшави (як подарунок СРСР Польщі) прибули 10 вагонів 81 -717.3/714.3. Вони були виготовлені на Митищинському машинобудівному заводі (Митищі, Підмосков'я). Наступні вагони прибули з заводу імені Єгорова (Санкт-Петербург) у 1994: 81-572/573 — 32 вагони і у 1997: 81-572.1/573.1 — 18 вагонів. У 1998 були замовлені 108 нових вагонів фірми Alstom (24 вагони були зібрані в Барселоні, решта в Хожуві). У 2006 для подовження існуючих потягів були замовлені 2 партії додаткових вагонів на Митищинському машинобудівному заводі (Митищі, Підмосков'я): ​​81-714.3. Перша партія з 14 вагонів 81-714.3 прибула до Варшави до кінця I кварталу 2007 року. Друга партія з 16 вагонів 81-714.3 прибула в IV кварталі 2007 року. У 2007 на заводі «Вагонмаш» (Санкт-Петербург) були замовлені 10 головних вагонів моделі 81- 572.2 і 20 проміжних вагонів моделі 81-573.2. У 2009 на заводі «Вагонмаш» (Санкт-Петербург) замовлені додаткові 4 головних 81-572.2 і 8 проміжних вагонів моделі 81-573.2.

Станом на кінець 2009 року з 40 6-вагонних потягів метро 18 з Франції (фірми Alstom) і 22 з Росії (15 потягів з вагонів типу 81-717.3/714.3 (1990 і 2007 року випуску), 81-572/573 (1994 року випуску), 81-572.1/573.1 (1997 року випуску) та 7 новіших потягів 81-572.2/81-573.2 (2008—2009)).

З 2012 року почалося постачання поїздів Siemens Inspiro, виробництва консорціуму Siemens AG і Newag SA. Після тривалих випробувань перший потяг було запущено з пасажирами в жовтні 2013 року.

Єдине електродепо Кабати розташовано на південь від станції Кабати

Мапа

Див. також

Галерея

Примітки

  1. Річний звіт за 2010 рік(пол.)
  2. www.metro.waw.pl (14 січня 2009). Tabor metra – zestawienie składów (пол.). Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 18 березня 2012.
  3. У Варшаві відкривають нові станції метро - Наш вибір
  4. Metro ruszyło na Targówek. Dziś jeździmy za darmo. Zobacz zdjęcia. 15 września 2019.
  5. В Варшаве открывают три новых станции метро (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.