Василій (Златолинський)

Борис Златолинський народився 12 листопада 1932 року в Ташкенті. Іменини — 13 березня.

Після закінчення школи навчався в Ташкентському політехнічному інституті, працював лаборантом в Інституті системного будівництва АН Узбекистану.

У вересні 1954 став студентом Московської духовної семінарії.

1956 висвячений у сан диякона.

Після закінчення МДА, у 1957, прийняв сан ієрея.

З 1957 по 1960  — настоятель Димитрівського храму в Таласі (Киргизстан). Потім служив у храмах Ташкентської і Середньоазійської єпархій.

Протягом 1960 — 1961 — настоятель Миколо-Єрмогенівського храму в Ташкенті.

1961 — 1970 — настоятель храму в Ашхабаді і благочинний Ашхабадського округу. Служив у храмах Ташкентської і Середньоазійської єпархій.

1972 — призначений настоятелем Свято-Покровського храму в Шахтах Ростовської області.

17 листопада 1975 — призначений настоятелем Свято-Катерининського храму у Феодосії (Кримська обл.).

13 лютого 1979 архієпископом Сімферопольським і Кримським Леонтієм Гудимовим пострижений у чернецтво з ім'ям Василь на честь святого Василя сповідника.

З жовтня 1981 по 1984 був настоятелем Нікольського храму селища Кірово Дніпропетровської області.

У 1984 — 1985 — настоятель Георгіївського храму селища Петриківка Дніпропетровської області.

З 1985 — настоятель Свято-Покровського храму села Покровське Дніпропетровської області. Потім настоятель Свято-Покровського храму в Судаку (Кримська обл.), настоятель відновлюваного Свято-Успенського храму міста Старий Крим (Кримська обл.).

Також служив у Полтавській єпархії УПЦ.

1989 — призначений благочинним Старокримського округу.

1 грудня 1990 у Володимирському кафедральному соборі Києва відбулося наречення. Хіротонія на єпископа Сімферопольського і Кримського відбулася 2 грудня 1990 (перша хіротонія після створення УПЦ).

З 20 червня 1992 року — єпископ Запорізький і Мелітопольський.

До Великодня 1997 року возведений у сан архієпископа.

У 2004 році Запорізький медичний університет присвоїв архієпископу Василю звання «почесний професор», а МВС України нагородило відзнакою.

Очолював єпархіальний місіонерський відділ, часто проводив диспути та бесіди з представниками різних конфесій і сект, вів кілька щотижневих програм на місцевому телебаченні і радіо.

14 квітня 2009 Священний Синод Української Православної Церкви, заслухавши рапорт архієпископа Василія про звільнення його від управління Запорізькою єпархією та відправлення на спокій за станом здоров'я, ухвалив рішення задовольнити його прохання і відправити на спокій, висловивши йому подяку за сумлінну працю. Місцем його перебування було визначене Запоріжжя, утримання архієпископа було покладене на Запорізьке єпархіальне управління.[1].

• 2002 — Орден преподобного Сергія Радонезького II ступеня;
• 2002 — Орден святого рівноапостольного великого князя Володимира
• 2007 — Орден преподобного Серафима Саровського II ступеня;

• 1994 — Орден «За відродження козацтва»
• 1998 — Почесний знак «Хрест Війська Запорозького Низового» 2-го ступеня
• 2002 — Орден «За заслуги» III ступеня (Україна) [2]
• медаль губернатора Запорізької області «За розвиток Запорізького краю».

• Архиепископ Запорожский и Мелитопольский ВАСИЛИЙ. «Бояться високосного года — предрассудок. С верой в Господа нашего все будет хорошо!»
• Архиепископ Запорожский и Мелитопольский ВАСИЛИЙ. «Наполняйте сердце свое радостью!»
• Архиепископ Запорожский ВАСИЛИЙ. «Кто знает Православие, тот не уходит в ересь»