Аґенор Ґолуховський (намісник)
Аґенор Ромуальд Онуфрій Ґолуховський (Аґенор Ґолуховський старший, пол. Agenor Romuald Onufry hrabia Gołuchowski; 8 лютого 1812, Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область — 3 серпня 1875, Львів, похований у Скалі-Подільській) — граф, польський аристократ гербу Леліва, 1-й ординат на Скалі, представник впливової польської галицької родини Ґолуховських.
Аґенор Ромуальд Онуфрій Ґолуховський | |
---|---|
Agenor Romuald Onufry Gołuchowski | |
Народився |
8 лютого 1812 Скала-Подільська, нині Борщівський район, Тернопільська область |
Помер |
3 серпня 1875 (63 роки) Львів |
Поховання | Скала-Подільська |
Громадянство | Австрійська імперія → Австро-Угорщина |
Національність | поляк |
Діяльність | політик |
Знання мов | польська |
Заклад | Австрійський уряд |
Членство | Polskie Towarzystwo Tatrzanskied |
Посада | посол до Галицького сейму і Член Палати панів Імперської Радиd |
Брати, сестри | Artur Gołuchowskid |
Діти | Аґенор Ґолуховський (молодший) і Adam Gołuchowskid |
Автограф | |
Нагороди | |
Герб Леліва | |
Впливовий консервативний політик Австрійської й Австро-Угорської імперій. Попри польське походження, займав низку важливих урядових посад, зокрема: міністр внутрішніх справ (1859—1861), намісник цісаря в Галичині (1849—1859, перший очільник Королівства Галичини та Володимирії, який носив титул «намісника» — перед тим були «губернатори»; 1866—1868, 1871—1875); державний міністр (1860).[1]
Почесний громадянин Тернополя (перший; звання надане владою; 1866) та ще 41 галицького міста[2].
Життєпис
Аґенор Ґолуховський походив з родини дрібного шляхтича. Син зем'янина Войцеха Ґолуховського (1772—1840), який отримав графський титул від Габсбургів, і його дружини Зофії Чиж (1785—1846), молодший брат генерала Артура Ґолуховського.
Навчався у гімназії в Тернополі (до 1829). Пізніше — на правничому факультеті Львівського університету, де у 1839 (1836[1]) році здобув ступінь доктора права.
Політична та громадська діяльність
Аґенор Ґолуховський, на відміну від старшого брата Артура, завжди був лояльним до австрійської влади, виступав проти підпільної боротьби польської шляхти за незалежність від Австрійської імперії. Незважаючи на такий консервативний підхід, послідовно проводив політику боротьби із засиллям німецької бюрократії, поступового реформування державного устрою імперії та розширення повноважень регіональних органів влади. Аґенор Ґолуховський брав активну участь у підготовці закону про знесення панщини. На посаді намісника систематично проводив політику на впровадження навчання в школах українською та польською мовами й поступового витіснення німецької мови з органів місцевого управління. Активно відстоював інтереси дрібної та середньої польської шляхти, зокрема, активно сприяв впровадженню закону про викуп пропінації у 1875 році.
Активно сприяв створенню Львівської політехніки та Академії мистецтв у Кракові.
Незважаючи на проведення державної політики на зміцнення позицій польської спільноти в Галичині, піддавався нищівній критиці з боку радикальних шовіністичних кіл польської громади як за життя, так і після смерті.
На знак заслуг перед Галичиною у Львові навпроти крайового сейму в нинішньому парку імені Івана Франка було встановлено пам'ятник Аґенору Ґолуховському, який було знищено радянською владою у листопаді 1947 року.
Намагався ввести латинську азбуку в українське письмо[1] в 1859 р. Рішення було скасоване 1861 р. після протестів Івана Борисикевича, Рудольфа Моха, Михайла Куземського, Івана Федоровича, Григорія Шашкевича, підтриманих Павелом Йозефом Шафариком та Францом Міклошичем[3].
Деколи стверджують, що Аґенор Ґолуховський був першим очільником Королівства Галичини та Володимирії слов'янського походження. Насправді ж його попередником був губернатор Галичини поляк Вацлав Залеський (1848).
Родина
Аґенор Ґолуховський 1848 року одружився з Марією Кароліною Баворовською, донька Адама,[4] з впливового шляхетного роду Галичини, і мав з нею шестеро дітей, чотирьох синів та двох доньок:
- Аґенор Марія (1849—1921) — граф, 2-й ординат на Скалі, політичний діяч Австро-Угорщини.
- Софія (Зофія) (нар.1850 — ?) — графиня, двічі заміжня: 1-й чоловік — граф Станіслав Лось, 2-й чоловік — граф Генрик Старженський.
- Станіслав Марія (1853—1874) — граф.
- Марія Гелена (1854—1930) — графиня, заміжня за графом Казимиром Дрогойовським.
- Адам Марія (1855—1914) — граф, політичний діяч Австро-Угорщини.
- Юзеф Марія (1861—1917) — граф, одружений з Б'янкою Даум ад Ердод-Палффі, в шлюбі мали одну доньку.
Нагороди і відзнаки
- Великий хрест Королівського угорського ордена Святого Стефана (1860, № 952)[5]
- Орден Залізної Корони I класу (Австро-Угорщина)
- Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія)
- Орден Святого Станіслава I класу (Російська імперія)
- Почесний кавалер Мальтійського ордену[6].
Примітки
- Дуда І. Ґолуховський Агенор… — С. 451.
- Kieniewicz S. Gołuchowski Agenor (1812—1875)… — S. 259.
- Барна В., Паньків Є. Азбучна війна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 30. — ISBN 966-528-197-6.
- Maria Karolina Józefa hr. Baworowska z Baworowa h. Prus (II — Wilczekosy) (ID: 1.518.54) (пол.)
- A Szent István Rend tagjai. archive.is. 5 січня 2013. Процитовано 17 січня 2018.
- Czerwiński P. Zakon Maltański i stosunki jego z Polską na przestrzeni dziejów. — S. 160. (пол.)
Джерела
- Дуда І. Ґолуховський Агенор // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 451. — ISBN 966-528-197-6.
- Мудрий М. Ґолуховський Аґенор // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 629—631. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Стеблій Ф. І. Голуховський Агенор // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 151. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Ґолуховський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Kieniewicz S. Gołuchowski Agenor (1812—1875) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959—1960. — T. VIII. — S. 257—260. (пол.)
Попередник Вацлав Залеський |
Намісник Галичини 1849 — 1859, 1866 — 1868, 1871 — 1875 |
Наступник Альфред Юзеф Потоцький |