Велика Глумча
Вели́ка Глумча́ (колишня назва Глумча Велика[1]) — село в Україні, у Ємільчинському районі Житомирської області. Населення становить 345 осіб.
село Велика Глумча | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Житомирська область | ||||
Район/міськрада | Новоград-Волинський район | ||||
Громада | Ємільчинська селищна громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1577 | ||||
Населення | 345 | ||||
Площа | 1,4 км² | ||||
Густота населення | 246,43 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 11222 | ||||
Телефонний код | +380 4149 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°56′20″ пн. ш. 27°33′14″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
198 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | вул. Соборна, 51, смт Ємільчине, Ємільчинський р-н, Житомирська обл., 11201
' | ||||
Карта | |||||
Велика Глумча | |||||
Велика Глумча | |||||
Мапа | |||||
|
Географія
Територія, на якій розташоване село знаходиться в межах Поліської низовини. Місцевий ландшафт багатий різноманітними хвойно–широколистими лісами, луками, чагарниками і болотами. Різноманітний тваринний світ: лосі, козулі, вовки і дикі кабани, бобри, ондатри і видри. Велика кількість птахів. У водоймах водиться щука, окунь, карась. Влітку та восени ліс багатий суницею, малиною, ожиною та грибами. Середня висота над рівнем моря 198 м. Клімат помірно континентальний. За останні 10 років літо сухе, а зима м'яка.
На північному сході від села бере початок річка Мала Глумча.
Історія
Велика Глумча — село при річці Уборть Емільчинської волості, від Житомира 150 верст, від Новоград-Волинська і найближчої поштової станції 65 верст, від найближчої залізнично-дорожньої станції Полонного 130 верст, від найближчого прихідського села Підлуби 15 верст. Прихід 6 класу. Церква в ім'я Святої Великомучениці Параскеви збудована в 1738 році, але невідомо ким. Дерев'яна і крита бляхою, ковчегоподібна (у вигляді корабля) з дерев'яною, критою гонтою, дзвіницею. Начиння, різниці і богослужбові книги в наявності. Копії метричних книг зберігаються з 1861 року. Церковно-прихідська школа будується. Є смоляно-скипидарний завод. Села приходу: Хутір — 1 верста, Мала Глумча — 2 версти і Кочичине 6 верст. Дворів 167, прихожан 1299 душ обох полів, римо-католиків 538 душ обох полів. Священик Єлисей Андрійович Симонович (з 1880 р.), псаломщик Іоїль Адамович Клюковський (з 1885 р.)
Православні мешканці села здійснювали свої релігійні обряди в сільській церкві, а римо-католики в костелі м-ка Городниця.
У період загострення сталінських репресій проти українського народу в 30-і роки минулого століття органами НКВС безпідставно було заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 25 чол., з яких 16 розстріляно. Нині всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані і їхні імена встановлено: Бондарчук Купріян Якович, Гаврилюк Ганна Олександрович, Гаврилюк Микола Якович, Гаврилюк Юрій Васильович, Геншель Клара Адамівна, Дибайло Адам Іванович, Дибайло Адам Яремович, Дибайло Григорій Андрійович, Дмитрієнко Іпполіт Антонович, Жайворон Андрій Миронович, Жайворон Архип Северинович, Гнатенко Юрій Васильович, Кадлубовський Адам Йосипович, Каркін Роберт Іванович, Кузьмич Опанас Васильович, Любинецький Антон Йосипович, Лящук Іван Михайлович, Максимчук Севастян Павлович, Маник Йосип Васильович, Мануцька Марія Олексіївна, Омельченко Яків Карпович, Пінчук (Куницький) Яків Кіндратович, Половець Іван Антонович, Саган Микола Володимирович, Симонович Єлисей Андрійович[2].
До 29 жовтня 2017 року — адміністративний центр Великоглумчанської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області.
Джерела
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. - ISBN 966—690 — 090 — 4.
- Теодорович М. І. Історико-статистичний опис церков і парафій Волинської єпархії—Почаїв: тип. Почаївської лаври, 1888 — т 1
Література
- Вели́ка Глу́мча // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.268