Велика біла порода

Велика біла — порода свиней білої масті. Виведена в середині XIX століття в Англії шляхом схрещування місцевих свиней графства Йоркшир з сіамськими, португальськими, неаполітанськими і китайськими свинями. В Україну свині великої білої породи завезені в кінці XIX століття. Інколи свиней первинної селекції, завезених в Україну, називають йоркширською породою. Тривала племінна робота, вплив акліматизації та годівлі призвели до докорінної зміни їх типу тілобудови. Як породу, велику білу вітчизняної селекції визнано в кінці 1930-х років. В Україні поширені чотири внутрішньопородних типи місцевої селекції, її розводять майже в усіх областях, і тільки у Херсонській та Запорізькій областях її питома вага незначна.

Велика біла
Кнур великої білої породи на виставці Національної королівської асоціації.
1951. Квінсленд, Австралія
Походження
Країна  Велика Британія
Поширення країни Європи, США, Канада, Китай, Корея, Японія, Нова Зеландія, Австралія та ін.
Характерні риси
Риси білої масті, м'ясо-сального напряму

Історія виведення і розповсюдження
Свиноматка великої білої породи на виставці Національної королівської асоціації в Квінсленді, Австралія. 1951.

Велика біла порода є однією з найстаріших і найпоширеніших в світі. Порода походить від великих білих англійських свиней. Свині місцевих англійських порід були великими на зріст, плодючими, але пізньоспілими. З метою поліпшення скороспілості в Англію завозили скороспілих китайських та сіамських свиней. При схрещуванні місцевих англійських свиней із завезеними та в наслідок довготривалої роботи з гібридними тваринами вдалося створити декілька нових видів порід. Велика біла порода була отримана шляхом схрещування місцевих свиней графства Йоркшир з сіамськими, португальськими, неаполітанськими і китайськими свинями. Стала найпопулярнішою не лише на Британських островах, а й в інших країнах з розвиненим свинарством. Тварин цієї породи розводять майже в усіх країнах Європи, у США, Канаді, Китаї, Кореї, Японії, Новій Зеландії.

В Україну свині великої білої (її також називали йоркширською) породи завезені наприкінці XIX століття, переважно в поміщицькі господарства, тож широкого впливу на поліпшення поголів'я у селян це майже не мало. Однак тривала племінна робота, яка велась з англійськими великими білими свинями у XX столітті, тривала з англійськими великими білими свинями, вплив акліматизації та годівлі призвели до докорінної зміни їх типу тілобудови. Використання свиней великої білої породи для поглинального схрещування у поєднанні з малопродуктивними місцевими свинями, застосування методу складного відтворювального схрещування дало змогу вченим-селекціонерам і виробничникам в першій половині XX століття створити фактично нову вітчизняну велика білу породу, яка за багатьма показниками перевищує англійську.

Характеристика

Велика біла порода за типом продуктивності відноситься до універсальних порід м'ясо-сального напряму: за бажанням можна відгодовувати свиней до жирних кондицій, а можна отримувати бекон або м'ясо високої якості.

Підсвинок великої білої породи

Свині великої білої породи білої масті. Тварини міцної будови і великого розміру. Голова помірної величини з широким лобом і рилом середньої довжини. Пружні вуха стоять вгору, вперед і в боки. Коротка, мускулиста шия плавно переходить у тулуб. Плечі широкі, м'ясисті. Лапи добре обмускулені, копита міцні. Груди широкі. Спина пряма і широка, дещо вигнута догори, непомітно переходить в поперек і крижі. Черево щільне, об'ємисте, але не обвисле. Окости м'ясисті і широкі, округлі. Шкіра еластична рівномірно покрита світлою щетиною.

На сьогоднішній день серед тварин великої білої породи виділяють три типи за напрямом продуктивності: універсальний, м'ясний та сальний. У більшості господарств переважають свині універсального типу. Свині великої білої породи характеризуються високим генетичним потенціалом щодо відтворної, відгодівельної і м'ясної продуктивності. Мають високу скоростиглість. При добрих умовах годівлі і утримання, до 12 — місячного віку свині важать 180—210 кг. Жива маса дорослих кнурів коливається від 280 до 370 кг, свиноматок — від 200 до 270 кг. Багатоплідність — 11-12 поросяти на опорос, молочність — 76-85 кг, маса виводку при відлученні 185—200 кг. Відгодівельні та м'ясні якості на рівні вимог класу «еліта», забійний вихід туші — 82 %.

Українська селекція

Велика біла — одна з найпоширеніших і найстаріших порід в Україні (її чисельність у загальній кількості свинопоголів'я України становить близько 90 %). Як породу, велику білу вітчизняної селекції затверджено в кінці 1930-х років. Внесок у формування генотипів вітчизняної селекції зробили М. М. Завадовський, М. Ф. Іванов, А. П. Редькін, Д. К. Білогуб, О. П. Бондаренко.

У господарствах України розводять 19 генеалогічних ліній кнурів і 22 генеалогічні родини свиноматок. Враховуючи чисельність свиней великої білої породи, племінну роботу з ними ведуть методами внутрішньопородної селекції в трьох напрямах — створення стад з високими відтворювальними (материнський тип УВБ-1) та відгодівельними (батьківський тип УВБ-2) і м'ясними якостями. Наукове забезпечення цієї роботи здійснюють Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН, Інститут тваринництва степових районів імені Михайла Іванова «Асканія-Нова», Інститут землеробства і тваринництва західного регіону, обласні інститути агропромислового виробництва.

Внутрішньопородні типи української селекції
  • Внутрішньопородний тип УВБ-1 (1985 рік, Інститут свинарства УААН) апробований як материнська форма провідних груп маточних стад усіх природно-кліматичних зон України.
  • Внутрішньопородний тип УВБ-2 (1994 рік, Інститут свинарства УААН) апробований як материнська форма провідних груп маточних стад усіх природно-кліматичних зон України. Складається з двох заводських типів — Лебединського і Донецького. Використовується переважно в Донецькій, Луганській, Сумській, Полтавській та Миколаївській областях.
  • Внутрішньопородний тип УВБ-3 з поліпшеними м'ясними якостями (1993 рік, Інститут свинарства УААН) створений на базі генотипів великої білої породи української, англійської і данської селекції. В його складі у 1999 році апробовано заводський тип «Голубівський».
  • Материнський заводський тип «Дніпровський» або ДВБ (1999 рік, Інститут свинарства УААН) створений на внутрішньопородній основі із залученням до селекційного процесу генотипів свиней провідних племзаводів України, Росії та Естонії.

Див. також

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.