Верби (Новоград-Волинський район)

Село знаходиться в межах Поліської низовини. Місцевий ландшафт багатий хвойно–широколистими лісами, луками, чагарниками і болотами. Село розташоване серед лісу, який тягнеться суцільним масивом до східної Польщі в Біловезьку Пущу.

Про село згадує дослідник Волині Цинкаловський у словнику Стара Волинь і Волинське Полісся: «Вербє, село… в місцевості лісовій…»[3]. Ліси багаті чорницею, буяхами, брусникою, суницею, малиною та грибами. Тут росте у великій кількості азалія понтійська, яку місцеві жителі називають драпоштаном. Біля села починає витоки лісова річка Рожаниця, ліва притока річки Уж. У водоймах водиться щука, карась, окунь та інші види риби. Дуже багатий тваринній світ: вовки, лосі, козулі, дикі кабани, лисиці, зайці, бобри, ондатри.

Велика кількість птахів, серед яких сірі журавлі. З північної сторони села багато пагорбів, покритих кам'яними валунами. Клімат помірно континентальний. Літо сухе, зима м'яка.

Село межує з такими сусідніми селами. На півночі з Симонами, на північного сході з Новосілкою і Березівкою, на південному сході з Євгенівкою, на півдні з Теснівкою, на заході з Червоним Бором, на північного заході з Брідками.

Відстань до Житомира 76 км, до районного центру Ємільчине 34 км. Відстань до найближчої залізничної станції Рихальське 15 км.

Слобода Верби на мапі Шуберта Ф. Ф., 1875 р.

Слобода Вербє була створена в 1839 році. Свою назву отримала від великої кількості верболозу в тій місцевості.

Першу згадку про слободу находимо в метричному свідоцтві про народження 18.11.1839 року хлопчика Романа, сина дворянина Григорія Петрова Гамського та його дружини Анни Іванівни.

У 1906 році слобода вже називається Верби і згідно адміністративно-територіальному устрою Волинської губернії входить до складу Барашівської волості Житомирського повіту. На той час в слободі було 28 дворів загальною кількістю мешканців 175 душ.[4]

Слобода була своєрідним анклавом збіднілої української та польської шляхти. Це родини Валенкевичів, Ваховських, Весельских, Гарбовських, Гонгалів, Грозовських, Жигадлів, Коржовських, Кричковських, Лосів, Мошковських, Оржишків, Поляновських, Скоцелясів, Хамських і Шуляківських. В основному всі займалися тваринництвом і лісництвом в казенному лісі. Деякі працювали в артілі князя Баратова Б. Ф. на хуторі Рудокопи по видобуванню з болота залізної руди.

До 1917 року жителі слободи вільно здійснювали свої релігійні обряди в різних культових закладах. Православні в церкві Різдва Богородиці с. Андрієвичі, а римо-католики в костелі Воздвиження Святого Христа міста Новоград-Волинська.

В селі була церковно-приходська школа, де навчалися хлопчики і дівчатка. Першим вчителем цієї школи був Магерко Дмитро Йосипович (1886—1952).

З 1923 року село Верби входить до складу Євгенівської сільської ради, куди ввійшли такі населені пункти: Євгенвіка, Павлівка, Микулинці, Гринжівка, Брачки, Рудокопи, Царів Борок, Царів Бір, Ходиха, Козі Ліски, Гаврилова Піч.

7 березня 1923 створено нову Вербівську сільську раду в складі: Верби, Козі Ліски, Рудокопи, Микулинці, Гринжівка. А з 1971 року входить до складу Березівської сільської ради разом з селами Березівка, Новосілка та Червоний Бір.

У 1929 році в селі було створено колгосп імені Чубаря. Працювали селяни в колгоспі без оплати праці лише за так званий трудодень.

На той час серед людей ходив народний фольклор. «Ой, встань Ленін подивися до чого ми дожилися. Клуня боком, хата боком і кобила з одним оком.»

Становище колись вільних і заможних людей ставало все гіршим. Проти беззаконня і свавілля радянської влади люди організувалися в групу і хотіли приховано зайти в Польщу. Через тиждень з кордону чекісти привезли в село на підводах розстріляних селян. В подальшому органи НКВС в своїх слідчих документах цих небіжчиків назвали «Катюшанською бандою».

В період загострення сталінських репресій в 30-і роки минулого століття органами НКВС безпідставно заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 34 жителів села, з яких 17 чоловік розстріляно. Нині всі постраждалі реабілітовані і їхні імена відомі:

Нині село переживає не найкращі часи своєї непростої історії.

1. Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. — Житомир: Полісся. ISBN 966-655-220-5

• Werbie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 215. (пол.)
• Погода в селі Верби