Верховний суд Норвегії

Верховний суд Норвегії (норв. Norges Høyesterett) — вища судова інстанція в Королівстві Норвегії, яка розглядає цивільні, кримінальні та адміністративні справи, а також справи пов'язані з рішенням конституційних питань.

Norges Høyesterett/Noregs Høgsterett
Вид Верховний суд
Юрисдикція Норвегія
Заснований 1815 р.
Склад судді призначаються Королем за пропозицією Міністра юстиції
Термін служби до досягнення 70 років
Суддів 20
Головний суддя Торіл Марі Ейе
На посаді з березень 2016 року
Розташування Осло, Høyesteretts plass, 1, 0030
Норвегія
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Норвегії
Категорія • Інші країни

Верховний суд складається з головного судді (за традицією іменується юстіаріусом) і 19 суддів, всі вони призначаються Королем Норвегії за пропозицією Міністра юстиції на довічний термін, але після досягнення 70 років зобов'язані піти у відставку. Від березня 2016 року посаду головного судді займає Торіл Марі Ейе[1].

Історія

Верховний суд утворений в 1815 році з прийняттям Ейдсволльскої конституції, коли Данія по Кильскому мирному договору відмовилася від унії з Норвегією і поступилася її Швеції. До цього найвищим судом для Норвегії завжди був Верховний суд Данії. За шведсько-норвезької унією Швеція зобов'язалася визнавати норвезьку конституцію і надала можливість створювати свої національні органи влади.

Спочатку суд складався з головного судді і шести суддів, які призначаються спеціальним декретом короля. Згодом кількість суддів було збільшено.

Під час Другої світової війни в період німецької окупації Норвегії Верховний суд відмовився працювати при новому режимі і судді в повному складі покинули свої посади. Після війни Верховний суд відновив свою роботу в колишньому складі.

Юрисдикція

Головним завданням Верховного суду є робота з уніфікації права і формуванню однакової судової практики для подальшого застосування всіма судами, які складають судову систему країни.

До Верховного суду в порядку апеляції оскаржуються цивільні, кримінальні та адміністративні справи, розглянуті нижчими апеляційними судами, їх всього налічується шість:

  • Апеляційний суд Агдера;
  • Апеляційний суд Боргартінга;
  • Апеляційний суд Гулатінга;
  • Апеляційний суд Фростатінга;
  • Апеляційний суд Холугаланда;
  • Апеляційний суд Ейдсіватінга.

При цьому до розгляду приймаються лише ті справи, які допущені Спеціальним перевірочним апеляційним комітетом у складі 3 суддів. Скарги на рішення судів, які є безпідставними або не являють істотний правовий інтерес для формування прецеденту можуть бути повернуті назад заявнику. Крім того, в очевидних випадках перевірки апеляційний комітет може самостійно скасувати або змінити рішення нижчого суду[2].

Верховний суд також виконує роль конституційного суду і може перевіряти будь-які правові акти на предмет їх відповідності конституції або міжнародним договорам. На відміну від інших скандинавських країн, Верховний суд Норвегії досить часто втручається в діяльність парламенту, вказуючи на неконституційність його деяких дій[3].

Примітки
  1. Chief Justice Toril Marie Øie // Supreme Court of Norway.
  2. Судебная система | NORGE.RU - вся Норвегия на Русском. www.norge.ru. Процитовано 11 березня 2018.
  3. «Конституционный контроль парламентского законодательства: Норвегия как европейский инициатор». www.minjust.org. Процитовано 11 березня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.