Міністерство закордонних справ Норвегії

Міністерство Закордонних Справ Норвегії (норв. (Bokmål): Det kongelege Utanriksdepartement) — орган виконавчої влади, який відповідає за зовнішню політику, організовує діяльність дипломатичних представництв (посольств, консульств), підтримує зв'язки з діаспорою та виконує інші зовнішньополітичні функції Королівства Норвегія.

Det kongelege Utanriksdepartement
Міністерство Закордонних Справ Норвегії
Абревіатура МЗС Норвегії і UD
Тип МЗС
ministry of Norwayd
Засновано 1 грудня 1905[1]
Правовий статус STATd
Сфера міжнародні відносини Норвегії
Країна  Норвегія
Штаб-квартира Вікторія Террас, Осло, Норвегія
Офіс голови Міністр ЗС Норвегії
Керівник Anniken Huitfeldtd і Anne Beathe Tvinnereimd
Ключові особи Міністр закордонних справ - Іне Марі Еріксен Шереєде
Материнська
організація
Government of Norwayd
Дочірня(і)
організація(ї)
Norecd
Norwegian Agency for Development Cooperationd
Q104632384?
Бюджет 34 000 000 000 kr
Вебсайт regjeringen.no/en.html?id=4

Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Норвегії
Категорія • Інші країни

Міністерство очолює Міністр закордонних справ, у даний час - це Іне Марі Еріксен Сорейде (Шереєде). Її було обрано на цю посаду 20 жовтня 2017 року.

Міністерство знаходиться в комплексі історичних будівель «Вікторія Террас» в Осло.

Головне завдання Міністерства Закордонних справ Норвегії полягає в забезпеченні та просуванні інтересів Норвегії на міжнародному рівні.

Зовнішня політика Норвегії базується на таких факторах, як:

  • географічне розташування на стратегічно важливій території;
  • відкрита економіка;
  • позиція в якості прибережної держави та управління значними морськими ресурсами;
  • великий обсяг експорту нафти і газу[2].

Історія

Міністерство Закордонних справ Норвегії було створено 7 червня 1905 року. Це відбулося того самого дня, коли парламент Норвегії (Стортинг) прийняв рішення про розпуск особистої унії зі Швецією.

Організація

Міністерство закордонних справ є найбільшим міністерством в Уряді Норвегії.[3]

Міністерство закордонних справ та 99 іноземних службових місій, до складу яких входять посольства, постійні делегації та консульства, разом складають Дипломатичну Службу. Дипломатична служба складається з 2435 осіб, з них 820 - працівники Міністерства (станом на березень 2018 року).

Генеральний секретар та перший заступник Генерального секретаря є вищими посадовими особами в Міністерстві, які несуть відповідальність за його загальне керівництво. Вони підпорядковуються безпосередньо Міністру закордонних справ Норвегії.[4]

Департаменти[4]

  1. Департамент європейських справ та торговельної політики.
  2. Департамент політики безпеки та Крайньої Півночі.
  3. Департамент регіональних справ та розвитку.
  4. Департамент ООН з питань миру та гуманітарної політики.
  5. Управління з правових питань.
  6. Департамент просування і протоколювання.
  7. Управління людськими та фінансовими ресурсами.
  8. Відділ внутрішніх та зовнішніх послуг.

Організації, що підпорядковуються Міністерству

  1. Норвезька агенція з розвитку співробітництва (Norad) — дирекція Міністерства закордонних справ Норвегії, яка займається норвезькою міжнародною ініціативою щодо клімату та лісів (NICFI). Функції Norad закладені в положеннях агенції та щорічних листах про асигнування, які видає Міністерство закордонних справ та Міністерство клімату та навколишнього середовища.
  2. ФК Норвегія (норвезький "Корпус миру") - норвезький урядовий орган, що фінансує двосторонній обмін персоналом між компаніями та організаціями Норвегії та подібними компаніями та організаціями в країнах Африки, Азії та Латинської Америки. Була заснована в 1963 році на ідеях американського Корпусу Миру Джона Ф. Кеннеді, але реорганізована і відновлена в 2000 році для забезпечення взаємного обміну молодими людьми. Фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії. ФК Норвегія здійснює обмінні програми між різними коледжами, організаціями, підприємствами тощо в південній і північній півкулях.
  3. Інвестиційний фонд країни "Норфунд" - приватне акціонерне товариство, засноване парламентом Норвегії в 1997 році. з метою допомоги країнам, що розвиваються, боротися з бідністю, підтримуючи економічне зростання, зайнятість та передачу технологій. Інвестиції здійснюються на комерційних умовах безпосередньо в компаніях або через місцеві інвестиційні фонди. Норфунд може інвестувати в країни з ВВП на душу населення нижче 6925 доларів США ("Світовий банк"), і робить стратегічний вибір на користь країн Східної та Південної Африки, Центральної Америки та Південно-Східної Азії.

Див.також

Примітки

  1. https://www.regjeringen.no/no/om-regjeringa/tidligere-regjeringer-og-historie/ks/utenriksminister-1905-/id426161/
  2. Економіка Норвегії
  3. Affairs, Ministry of Foreign (20 квітня 2017). About the Ministry of Foreign Affairs. Government.no (en-GB). Процитовано 29 березня 2018.
  4. Affairs, Ministry of Foreign (17 січня 2018). Organisation Chart Ministry of Foreign Affairs. Government.no (en-GB). Процитовано 29 березня 2018.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.