Ветлина
Ветли́на (пол. Wetlina) — село в Польщі, у гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Належить до прадавньої етнічної української території. Населення — 301 особа (2011[1]).
Село
![]() арх. Яків Рудницький (побудована між 1913 та 1928 рр, зруйнована у 1950 р.) Координати 49°08′35″ пн. ш. 22°29′04″ сх. д.
|
Село розташоване над потоком Ветлина, на кордоні Тиснянсько-Вітлинського ландшафтного парку і Бещадського національного парку, на воєводській дорозі 897. Із заходу і півдня село знаходиться в оточенні гірських піків — Яворник, Папортна (1198 м), з півночі простягається Полонина Ветлинська з піком Рох (Бещадський) (1255 м).
Історія
Назва походить від слова «ветлина» — одного з найменувань верби білої.
Ймовірно, поселення існувало ще раніше згадки в документах на праві руському.
Вперше згадується в документі 1553 року, власник Петро Кміта Собенський (Piotr Kmita Sobieński), а після його смерті — бездітна вдова його Барбара Кміта (Barbara Kmita). Після її смерті в 1580 р. власність переходить до її брата Станіслава Гербурта (Stanisław Herburt).
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Населення
З 1772 р. до 1918 року в складі Австро-Угорщини.
Згідно кадастрових документів у 1785 село населяло 604 греко-католики, 16 римо-католиків і 19 юдеїв. Селу належало 60.57 км² земель.
1840 — 604 греко-католики,
1859 — 724 греко-католики,
1879 — 743 греко-католики,
1881 — 819 мешканців, село у власності Станіслава Конарського (Stanisława hr. Konarskiego).
1899 — 949 греко-католиків,
1926 — 866 греко-католиків,
1936 — 1015 греко-католиків.
Парафія належала до Балигородського (з 1924 року до Тіснянського) деканату Перемиської єпархії.
25-го вересня 1944 р. село було окуповане радянськими військами[2]. До 1945-47 рр. село населяли бойки.
У період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. Українське населення було насильно переселене на територію СРСР в 1946 році. Родини, яким вдалось уникнути переселення, в 1947 році під час Операції Вісла були перевезені на територію північної Польщі. Село практично припинило існування і було знову заселене в кінці 50-х — на початку 60-х рр. 20 ст., в основному, робітниками лісогосподарської галузі, на 2004 р. — 307 осіб.
Церкви села
![](../I/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%B2._%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%83_%D0%92%D0%B5%D1%82%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97.jpg.webp)
на фоні будівництва храму Царя Христа
- Відома церква Св. Великомученика Дмитра, дерев'яна, побудована в 1786 р., розміром приблизно 22 х 8,5 метри, тридільна. Розібрана в 1928 р.
- Мурована кам'яна церква Христа Царя почала будуватися до 1914 р. біля старої. Будівництво завершене в 1928 р. Ця мурована церква була однією із найбільших в Карпатах — п'ятикупольна хрестоподібна. Проект виконав архітектор Яків Рудницький.[3] У плані мала форму хреста 60 х 40 метрів. 7-го червня 1946 р. сільський парох о. Василь Бужко був побитий прикладами карабінів солдатами KBW (військо спецпризначення комуністичної Польщі) і разом з мешканцями насильно переселений в СРСР. Ще літом 1946 року під час жнив польські селяни спали в церкві на сіні. Після закінчення жнив, сіно було підпалене і церква обгоріла. Згодом була підірвана в 1950 р. Тепер на її місці стоїть римо-католицький костел. В Музеї Ікон в м. Сянік зберігається ікона 18 ст. з місцевої церкви.[4] Церква мала дерев'яну дзвіницю на захід від основної будівлі. Зараз не існує. Парафіяльний цвинтар теж повністю знищений. Збереглися тільки декілька старих лип.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 156 | 22 | 112 | 22 |
Жінки | 145 | 23 | 88 | 34 |
Разом | 301 | 45 | 200 | 56 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ветлина
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ВОВ-60 — Сводки. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 2 січня 2015.
- Дрібні оголошення // Діло. — 1927. — 13 травня. — № 104 (11072). — С. 4.
- Klasztor OO. Bernardynów w Wetlinie *. www.bernardyni.ofm.pl. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Archiwum Państwowe w Przemyślu/ 142/0 Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu/ метрики за 1785—1789, 1801—1810, 1831—1838 рр.
- Wetlina // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 247. (пол.)
- https://web.archive.org/web/20140402210125/http://carpatho-rusyn.org/new/45.htm
- Історія села англійською мовою
Посилання
- Kamera internetowa w Wetlinie
- Stowarzyszenie Rozwoju Wetliny i Okolic
- Trasy dla narciarzy biegowych w Wetlinie
- Спогади жителя Ветлини, світлини