Затварниця
Затварниця (пол. Zatwarnica) — село в Польщі, у гміні Літовищі Бещадського повіту Підкарпатського воєводства, давнє лемківське село в Закерзонні. Розташоване над потоком Дверник біля його впадіння в Сян. Село є осередком солтиства Затварниця. Населення — 217 осіб (2011[1]).
Село
 споруджена 1774 р., спалена у 1946 р. Координати 49°13′ пн. ш. 22°33′ сх. д.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія села
Власником села був маршалок великий коронний, староста краківський, перемиський, спіський і кольненський Петро Кміта Собенський до своєї смерті в 1553 році. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.
У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1919—1939 рр. входило до Ліського повіту Львівського воєводства (у 1934—1939 рр. було адміністративним центром ґміни Затварниця). В 1939 р. німецько-радянський кордон відділив від села правобережну частину, звану Суха Річка, яка в 1940—1951 рр. належала до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області. У 1944—1946 рр. українці Затварниці захищалися проти польського терору при підтримці відділів УПА і село стало їхньою базою, зокрема в Сухих Річках базувалася сотня Біра і підофіцерська школа сотні Рена. 10.09.1945 р. повстанці спалили фільварок і тартак. У 1946 р. тут ішли запеклі бої українських повстанців проти Війська польського. Село було повністю зруйноване і населення депортоване в 1946 р. до СРСР. Уцілілі жителі, а також ті, яким вдалося повернутися в рідне село, були депортовані під час операції «Вісла».
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
- 1895 — у 93 житлових будинках проживало 614 осіб (568 грекокатоликів, 16 римокатоликів, 46 юдеїв)
- 1921 — у 126 житлових будинках проживало 796 осіб (681 грекокатолик, 6 римокатоликів, 82 юдеї)
- 1939 — проживало 1180 мешканців, з них 1100 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 30 поляків, 40 євреїв[2]
- 1991 — 204 особи
- 2004 — 238 осіб
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 112 | 16 | 82 | 14 |
| Жінки | 105 | 14 | 61 | 30 |
| Разом | 217 | 30 | 143 | 44 |
Церква
У 1588 р. вперше згадується церква в селі. В 1744 р. збудована нова греко-католицька парафіяльна церква Перенесення мощів св. о. Миколая. На початку XIX ст. парафія була ліквідована, а поновлена в 1930-х роках, належала до Лютовиського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Церква спалена разом із селом у 1946 р. зразу після виселення українців.
Костел
Будівництво костелу Доброго Пастиря в Затварниці почалось у 1985 році, за проектом краківського архітектора Адама Полуса. Належить до парафії Дверник, Літовиського деканату, Перемиської римо-католицької єпархії.
Роботи були організовані ксьондзом Я. Каплітою у співпраці з інженером С. Русином та будівельним комітетом. Будівництво відбувалось на кошти дієцезіального фонду та парафіян. Посвячений 2 жовтня 1988 року перемиським ординарієм єпископом Ігнатієм Токарчуком. Площа споруди 191,34 кв. метри. Впродовж часу будівництва функціонувала тимчасова римо-католицька каплиця.[4]
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Затварниця
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 45.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- Zatwarnica
Джерела
- Zatwarnica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 466. (пол.)
- Zatwarnica
- Zatwarnica
- Zatwarnica