Вишнівецький палац

Вишнівецький палац
Вишнівецький палац
49°53′58″ пн. ш. 25°44′18″ сх. д.
Статус Пам'ятка національного значення
Країна  Україна
Розташування Вишнівець, вул. Замкова, 5
Тип будівлі палац
Архітектурний стиль бароко
Архітектор Якуб Бланже Депре, Владислав Городецький
Засновник Михайло Васильович Збаразький (Вишневецький)
Засновано кінець XVI століття
Перша згадка 1395 рік
Стан на реставрації
Ідентифікатори й посилання
Вишнівецький палац (Україна)
 Вишнівецький палац у Вікісховищі

Вишніве́цький пала́ц — архітектурна пам'ятка 18 століття загальнодержавного значення у смт Вишнівець Збаразького району Тернопільської області. Колишня резиденція останнього представника князівського роду Вишневецьких — Михайла-Сервація, а після його смерті 1744 — шляхтичів Мнішеків.

Історія

Замок

Перша писемна згадка про Вишнівець зустрічається в історичних джерелах з 1395 року. Великий князь Литовський Вітовт (бл. 1350—1430), позбавивши Дмитра (Ольгердовича) Корибута (бл. 1358/1359—1404) Сіверського князівства, дав йому взамін кілька поселень на Волині, в тому числі і Вишнівець. Тоді на правому березі річки Горинь там, де нині розташоване село Старий Вишнівець, Дмитро Корибут збудував перший замок для захисту від татаро-турецьких набігів.

Теперішній палац розташований на місці оборонного замку 1395 року, який було перебудовано та укріплено у 1640 році коштом Яреми Вишневецького. Він модернізував замкові укріплення та збудував оборонний монастир кармелітів, який входив в єдину оборонну систему Вишневецького замку.

Під час польсько-турецької війни 1672–76 влітку 1675 року війт Вишнівця Єжи Борковський керував імпровізованою обороною замку Вишнівця. 11 діб невелика залога замку не дозволяла його взяти переважаючим кількісно ворогам. 31 серпня замок був взятий; вся шляхта, закрита в замку, була винищена.[1]

Після руйнування замку у 2-й половині XVII століття фортифікаційні елементи відновлено у 1705 році.

Палац
Галерея
Наполеон Орда. Вишнівецький палац
Вишнівецький палац
Центральний корпус палацу Вишневецьких
Лавка Тараса Шевченка
Вознесенська церква (1530)
Вишнівецький палац з боку ставу
Інтер’єри палацу
Брама

У 1730-х роках Міхал Сервацій Вишневецький збудував за проектом архітектора Я. Бланже палац, який наприкінці століття реконструйовано.

Паралельно до головної забудови закладено парк (див. Вишнівецький парк) у англійському стилі.

Смерть останнього чоловіка в роду Вишневецьких передає палац у Вишнівці по жіночій лінії сімейству Мнішеки, під керівництвом яких палац засяяв всіма гранями своєї краси, додавши ще одну перлину в намисто європейського палацове-паркового мистецтва.

Три покоління власників з роду Мнішеків (Ян Кароль (1716—1759), Міхал Єжи (1748—1806) та Король Філіп (1794—1846)) надають Вишневецькому палацу королівського блиску: живопис (одних портретів з приватних зібрань Вишнівецьких, Потоцьких, Сангушко, Чарторийських, Острозьких… близько шестиста), скульптура, антикварні меблі, голландські кахлі, література (близько двадцяти однієї тисячі томів), зброя, посуд.

Оноре де Бальзак, який відвідав Вишнівець у 1848 році, назвав палац і парк «малим Версалем».

Під час Першої світової війни палац було пошкоджено. Відбудований у 1920-х[2] роках архітектором Владиславом Городецьким. Навесні 1944-го під час бойових дій зазнав значних руйнувань. У 1950-х Вишнівецький палац відремонтовано, однак первісний вигляд, зокрема його внутрішнє убранство, не відновлено.

Сучасність

14 жовтня 2016 року у Вишнівецькому палаці відбулося «Свято Замку».[3][4]

Архітектура

В архітектурі Вишнівецького палацу поєднані риси пізнього бароко й класицизму. Після перебудови просторий палац набрав обрисів класичного стилю; його видовжений у плані двох'ярусний корпус із флангами, вищими на один ярус бічними еркерами становив симетричну П-подібну композицію. Центральна частина фасаду з парадним входом оздоблена ризалітом, увінчаним трикутним щитом з пишним ліпленням. На задньому фасаді поміж ризалітами розміщується аркові галереї. Брами до резиденції величні, виконані з наслідуванням античних тріумфальних брам.

Внутрішня структура палацу була симетрична, дзеркальна, з вестибюлем зі сходами і салоном. Ряд залів у партері, поєднаних широкими арковими переходами, становили дзеркальну галерею з численними предметами мистецтва (див. Вишнівецького замку художня колекція), що була однією з найвеличніших у приватних резиденціях Речі Посполитої XVIII ст.

Примітки
  1. Chowaniec Cz. Borkowski Jerzy // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 332. (пол.)
  2. За даними Петра Гуцала, у 1924 році → Гуцал П. Городецький Владислав Владиславович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 400. — ISBN 966-528-197-6.
  3.  У Вишнівці відбулося останнє «Свято Замку» цього року на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 17 жовтня.
  4.  Свято замку відбулося у Вишнівці на Збаражчині на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 17 жовтня.

Джерела

Посилання
Зовнішні відеофайли
 Оновлену залу відкрили у Вишнівецькому палаці на YouTube // ТТБ. — 2015. — 21 серпня.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.