Вишнівець

Ви́шнівець, до 1939 року Ви́шневець містечко (селище міського типу — смт) Кременецького району Тернопільської області. До 2015 року адміністративний центр селищної ради, якій також було підпорядковано село Загороддя. Населення у 2020 році становило 3236 осіб[2].

смт Вишнівець
Герб Вишнівця
Палац Вишневецьких
Палац Вишневецьких
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Збаразький район
Громада Вишнівецька селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване
Перша згадка 1395
Магдебурзьке право кінець 15 століття
Статус із 1939 року
Площа 6 км²
Населення 3256 (01.01.2018)[1]
Густота 542,6 осіб/км²
Поштовий індекс 47313
Телефонний код +380 3550
Географічні координати 49°54′15″ пн. ш. 25°44′39″ сх. д.
Висота над рівнем моря 309 м
Водойма р. Горинь
Відстань
Найближча залізнична станція: Карначівка
До станції: 22,1 км
До райцентру:
 - фізична: 25 км
 - автошляхами: 28,9 км
До обл. центру:
 - залізницею: 50 км
 - автошляхами: 45,4 км
Селищна влада
Адреса вул. Грушевського, 6, смт Вишнівець, Збаразький р-н, Тернопільська обл., 47313
Голова селищної ради Кравець Володимир Васильович
Вебсторінка Вишнівецька ОТГ
Карта
Вишнівець
Вишнівець

Вишнівець у Вікісховищі

Від вересня 2015 року — центр Вишнівецької селищної громади. Відстань до Тернополя - 41 км.

Географія

Селище міського типу Вишнівець розкинулося на лівому березі річки Горинь (права притока Прип'яті), вище за течією примикає село Загороддя, нижче за течією примикає село Лози, на протилежному березі — села Старий Вишнівець та Федьківці. Через селище проходять автомобільні дороги М19 (E85) та Т 2009. У містечку немає залізничного транспорту. Найближча залізнична станція Карначівка за 16 кілометрів від Вишнівця.

Клімат

Клімат Вишнівця
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,5 −1,6 3,5 13,8 21,2 24,8 26,5 26,0 20,5 12,6 4,7 0,2 12
Середня температура, °C −5,7 −4,8 0,0 9,0 15,7 19,3 20,9 20,2 15,0 8,1 1,8 −2,5 8
Середній мінімум, °C −8,8 −8 −3,4 4,2 10,3 13,9 15,4 14,5 9,5 3,7 −1,1 −5,2 3
Норма опадів, мм 43 38 33 40 44 60 61 45 41 41 43 47 536
Джерело: climate-data.org

Герб міста

Герб Корибут родини Вишневецьких

Імовірно, походить з середини XVI століття. Судячи з доступних нині джерел, ним був родовий знак князів Вишневецьких — «Корибут» (на червоному тлі — золотий хрест із перехрещеними кінцями, поставлений на перекинутому рогами донизу півмісяці, під яким шестикутна зірка). Зокрема, відома праця польських дослідників Міхала Баліньського і Тимотеуша Ліпіньського «Старожитна Польща» зазначає, що у 1781 р., під час відвідування Вишнівця королем Станіславом-Августом Понятовським, місцевий магістрат подарував королю гармату з зображенням герба Вишневецьких (при тому, що власниками Вишнівця на той час були Мнішки — носії герба «Кончиць», а отже, герб міг виступати на подарованій магістратом гарматі лише як герб міста).

Історія

У складі Великого князівства Литовського

Перша писемна згадка відноситься до 1395 року. Тоді Вишнівець був власністю князя Корибута Ольгердовича. У привілеях польського короля Владислава ІІІ Варненчика від 9 липня 1463 року є запис, що після смерті власника Вишнівця князя В. Несвізького місто переходить до його сина Солтана, який уперше почав іменуватися Вишневецьким.

З ім'ям Дмитра Вишневецького пов'язують заснування Запорізької Січі.

Від кінця 15 століття Вишнівець користувався магдебурзьким правом. 23 серпня 1494 року відбулась битва з татарами біля міста, невдала для польсько-литовсько-руського війська,[3] потім татари напали на містечко і завдали значних руйнувань йому.

У складі Речі Посполитої

З 1569 року в складі Речі Посполитої, стає важливим торговельним і культурним центром південної Волині.

У 1640 році Ярема Вишневецький перебудував і укріпив замок.

Під час визвольної війни проти польського панування у 1648, 1649, 1651 роках містечко займало козацьке військо Богдана Хмельницького. У 1649 році усі поля навколо з'їла сарана і як наслідок 1651 року тут спалахнув великий голод. Польський шляхтич Єжи Борковський наприкінці життя купив у Вишнівці війтівство .[4]

У 1653, 1657, 1658, 1672, 1675 роках на Вишнівець нападали турецько-татарські війська. Під час польсько-турецької війни 1672–76 влітку 1675 року військо Ібрагіма Шишман-паші атакувало Вишнівець обороною якого керував війт Єжи Борковський, 11 днів невелика залога замку не дозволяла його взяти переважаючим кількісно нападникам. Подібно, 31 серпня через Вишнівець потрапив до рук османів і вони вбили шляхту, що була закрита в замку. Мешканці, у тому числі вдова війта Зузанна з Тишок Тишецька, потрапила в ясир.[5]

У 1742 році польські шляхтичі заснували в місті першу масонську ложу на землях України..[6]

У 1744 році після смерті останнього з роду Вишневецьких Михайла Сервація — містечко перейшло у власність князів Мнішеків.

У містечку було три церкви та монастир з фарним костелом кармелітів босих.

У складі Російської імперії

У 1793 році Вишнівець внаслідок поділу Речі Посполитої переходить у володіння Російської імперії.

Згодом стає центром волості у складі Кременецького повіту Волинської губернії. У 1852 році — містечко стає власністю княгині Абамелек, у 1857 — В. Плятера, 1876 генерала І. де Толля.

Свого часу до Вишнівця було приєднано хутори Вишневий (Варшавка), Мухавець і Чернявський.

Період УНР

Після утворення УНР як значна частина українських міст, окупованих Росією, увійшов до складу нової Української держави.

У складі Польської республіки (1918—1939)

1925 р. В головному корпусі палацу князів Вишневецьких відкрито музей.

Радянський період

1940 р. Усі історичні і мистецькі цінності, коштовності вивезено з замку в Москву.

Колишня синагога (Вишнівець)

1941 р. У березні з палацу Вишневецьких вивезено до Москви найкращі картини, скульптури, меблі, злоті та срібні речі, стародруки і цінну бібліотеку. Деякі з цих предметів, награбованих «визволителями», виставляються в експозиції Російського державного історичного музею в Москві)

2 липня 1941 у Вишневець увійшли німецькі війська. У замку знайшли собі місце німецьке гестапо, жандармерія. 12 липня 1941 поліцією було вбито 35 євреїв. 30 липня розстріляно бл. 400 чоловіків-євреїв, 4 вересня — 146 євреїв. У березні 1942 створено гетто, куди були доставлені євреї з навколишніх сіл. Гетто ліквідоване 11 серпня 1942, коли було розстріляно бл. 2500 євреїв. Ще декілька сотень євреїв, які переховувались, були вбиті протягом наступного місяця. На єврейському кладовищі Вишнівця збереглися пам'ятники 16 ст.

1949 р. спалено Вишневецький замок.

19621970 рр. відбудовано замок князів Вишневецьких.

1963 р. закрито й пограбовано Вознесенську церкву.

Персоналії

В поселенні народились:

Транспорт

У містечку немає залізничного транспорту. Найближча залізнична станція Карначівка за 16 кілометрів від Вишнівця.

Через селище проходить автошлях М19 Луцьк Чернівці.

Архітектурні пам'ятки

  • Замок XV ст.
  • Палац і парк XVIII ст. князів Вишневецьких
  • Церква Архістратига Михаїла (1726, реконструкція у 1768, 1840)
  • Церква Вознесіння (1530, реконструкція 1872, відбудова 1992)
  • Келії монастиря кармелітів босих (костел фундації Єремії Вишневецького зруйнували під час Хмельниччини[7])
  • Костел святого Станіслава (1757, руїна)

Пам'ятники

Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1989 р. Скульптори — Вол. та Вас. Одрехівські (Львів).

Скульптура — карбована мідь, постамент — камінь.

Скульптура — 2,5 м, постамент — 2 м.[8][9]

Спорт

Реконструкція нового стадіону розпочалася у 2015 році[10][11] та була завершена в червні 2017 року.[12]

Галерея

Меморіал, присвячений містянам-жертвам Голокосту (Холон, Ізраїль)

Некрополі


У Вишнівці споруджено військовий цвинтар, де поховано близько 500 осіб, які загинули при визволенні Вишнівця і прилеглих до нього сіл у березні 1944 р. 468 поховані у братській могилі, 35 — в індивідуальних, у селищному сквері. Тут встановлено пам'ятник радянському воїну, на кожній могилі — надгробки і встановлені прізвища полеглих[13].

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А  Й. — 696 с. ISBN 966-528-197-6.. — С. 268
  3. Władysław Pociecha. Chodecki Stanisław, h. Powała (†1529) / Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: PAU, 1937. — t. III/1, zeszyt 11. — S. 352. (пол.)
  4. Czeslaw Chowaniec. Borkowski Jerzy / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936.— T. II/1, zeszyt 1.— Beyzym Jan — Brownsford Marja.— S. 332. (пол.)
  5. Czeslaw Chowaniec. Borkowski Jerzy — S. 332.
  6. Кравців Б., Оглоблин О. Масонство, масонерія // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 4. — С. 1487.
  7. Зимницька С. Проблема зміни віри представниками роду князів Вишневецьких у вітчизняній та зарубіжній історіографії другої половини ХІХ — першої половини ХХ ст. // Цифровий архів Острозької академії. — 2013. — Наукові записки. Історичні науки. — Вип. 20. — С. 160.
  8. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 55. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  9. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
  10. На стадіон у Вишнівці чекає реконструкція
  11. Стадіон у Вишнівці матиме нове обличчя. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 2 листопада 2015.
  12. Суперстадіон у Вишнівці: початок нової футбольної ери! (фоторепортаж). Тернополяни. 2го липня 2017. Процитовано 21го липня 2017.
  13. Андрушків Б. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль : Підручники і посібники", 1998. — С. 20.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.