Михайло Сервацій Вишневецький

Михайло Сервацій Корибут Вишневецький (пол. Michał Serwacy Wiśniowiecki; 13 травня 1680, Львів — 16 вересня 1744, Мереч) — польський магнат литовсько-руського походження з династії Вишневецьких, державний і військовий діяч Речі Посполитої.

Михайло Сервацій Вишневецький
Народився 13 травня 1680(1680-05-13)
Львів
Помер 18 вересня 1744(1744-09-18) (64 роки)
Мереч
Поховання Вишнівець
Підданство Річ Посполита
Діяльність дипломат
Відомий завдяки фундатор перебудови Вишнівецького палацу
Alma mater Львівська єзуїтська колегія
Титул князь
Посада великий гетьман литовський, великий гетьман литовський, польний гетьман литовський, польний гетьман литовський, каштелян віленський, реґіментар, Маршалок Сейму Речі Посполитої, великий канцлер литовський, староста волковиськийd, воєвода віленський, Marshal of the Court of the Grand Duchy of Lithuaniad, староста пінськийd, Q66200917?, Q66201174?, Q66201059?, Q66200945?, Q66201080?, посол Сейму Речі Посполитоїd і Q110013357?
Військове звання польний гетьман литовський, великий гетьман литовський, воєвода віленський
Рід Вишневецькі
Батько Костянтин Криштоф Вишневецький
Мати Анна з Ходоровських
Брати, сестри Януш Антоній Вишневецький
У шлюбі з Катерина Дольська
Марія Магдалина Чорторийська
Текля Роза Радзивілл
Діти Ганна, Катерина
Нагороди
Герб

Життєпис
Базиліка, Крем'янець

Другий син воєводи руського, белзького Константина Кшиштофа Вишневецького і його дружини Анни з Ходоровських.

Михайло Сервацій був польним гетьманом литовським (з 1702), великим гетьманом литовським (з 1703), великим канцлером литовським (з 1720), воєводою віленським (з 1735). Також був:

  • маршалком Великого князівства Литовського (1700, захищав права та вольності князівства)
  • маршалком сейму Речі Посполитої (1703)
  • маршалком Головного литовського трибуналу (1724, 1732)
  • реґіментарем війська Великого князівства.

До 1707 року підтримував польського короля Августа ІІ Сильного, потім перейшов на бік Станіслава Лещинського.

У 1709 роув потрапив у полон до російських військ під Скоморохами, перевезений до Глухова, звідки втік за кордон за допомогою монахів — послідовників святого Андрія Боболі. В 1716 р. повернувся до Вишнівця, та займався проектуванням і будівництвом палацу, який був зведений між 1731—1744 роками.

Близько 1720 року князь заснував колегіум єзуїтів у Крем'янці, який діяв до 1773 року. Був головним меценатом його розбудови за проектами Павла Гіжицького та Паоло Фонтани у 1731—1744 роках.[1]

Помер у 1744 р. в Меречі (нині Мяркінє, Литва), був похований у Вишневці в кармелітському монастирі. На ньому згас рід князів Вишневецьких. Після смерті Михайла Сервація володіння Вишневецьких перейшли до його зятів Огінських та Замойських.

Сім'я

Дружина — княжна Катерина Дольська, донька Яна Кароля Дольського.[2]

Діти:

Джерела

Примітки
  1. Єзуїтський колегіум / Сайт міста Кременець. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 16 липня 2014.
  2. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich[недоступне посилання з листопадаа 2019]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1901. — Cz. 1. — T. 4. — S. 351. (пол.)

Посилання
Попередник
Казимир Домінік Оґіньський		 Воєвода віленський
1735-1744		 Наступник
Михайло Казимир Радзивілл «Рибонька»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.