Влодзімеж Речек

Влодзімеж Речек (пол. Włodzimierz Reczek; 1911, Краків 2004, Катовиці) — польський політичний та спортивний діяч, діяч міжнародного олімпійського руху, доктор юридичних наук, кавалер Ордена Білого орла.[2]

Влодзімеж Речек
Włodzimierz Reczek
Народився 24 лютого 1911(1911-02-24)
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Помер 28 березня 2004(2004-03-28) (93 роки)
Катовиці, Сілезьке воєводство, Польща
Поховання
Країна  Польща
Діяльність політик, правник
Alma mater Ягеллонський університет
Науковий ступінь доктор юридичних наук і доктор юридичних наук
Знання мов польська
Членство Міжнародний олімпійський комітет
Партія Польська соціалістична партія і Польська об'єднана робітнича партія
Нагороди

Біографія

Влодзімеж Речек народився 24 лютого 1911 в Кракові (Польща). Батько — Войцех (пол. Wojciech). Мати — Софія (пол. Zofia). До 1945 року постійно проживав у Кракові в районі Дембнікі.[3][2]

У студентські роки входив в невелику ліву організацію «Молодіжний легіон» (пол. Legion M łodych).[2] У цю ж групу входив Станіслав Вальчак, майбутній міністр юстиції Польщі в уряді Юзефа Циранкевіча.[2] в 1930—1932 роках брав участь у Організації молоді Товариства робітничого університету (молодіжна соціалістична організація, пов'язана з Польською соціалістичною партією).[3] В 1932—1936 роках брав участь в Асоціації пацифістів (пол. Związku Pacyfistów)[3], а в 1934—1936 роках був учасником Спілки незалежної соціалістичної молоді. Займався альпінізмом.[4]

Закінчив Ягеллонський університет 1936 року і до Другої світової війни працював юрисконсультом.[5] В 1939—1945 роках брав участь в русі опору[5], з 1941 по 1945 як член підпільної Польської соціалістичної партії — WRN[3], в цей час зблизився з Юзефом Циранкевичем (майбутнім прем'єр-міністром Польщі, з яким зберіг дружні зв'язки на все життя[6]) та Люціаном Мотикою (майбутнім міністром культури Польщі).[2] В 1944—1945 роках був секретарем Воєводського комітету Польської соціалістичної партії в Кракові.[3]

З 1945 по 1948 роки був членом краківського відділення Польської соціалістичної партії і в період з листопада 1945 по грудень 1948 — секретарем Центрального Виконавчого комітету (пол. CKW) Польської соціалістичної партії у Варшаві.[3] Після об'єднання ПСП та ПРП в Польську об'єднану робітничу партію був членом Центрального комітету цієї партії з 21.12.1948 по 1968 рік, членом Оргбюро (пол. Biuro Organizacyjne) ЦК ПОРП c 1948 по 1954 рік, заступником керуючого (пол. Zastępca Kierownika) Організаційним відділом (пол. Wydział Organizacyjny) ЦК ПОРП з 01.01.1949 по 1952 рік, членом Центральної Ревізійної Комісії ЦК ПОРП з 16.11.1968 по 1971 рік.[3]

В 1945—1956 роках обирався в Крайову Раду Народову (від ПСП), Законодавчий сейм (від ПСП) та Сейм Польської Народної Республіки першого скликання (від ПОРП).[3] В Законодавчому Сеймі був головою комітету з культури та мистецтва.[5]

Після війни він був директором Кооперативного Видавництва «Знання» та заступником директора Кооперативного видавництва «Читач» (1950—1954).[5]

С 10.1952 по 23.03.1973 очолював головний орган державного управління спортом — був головою Головного комітету з фізичної культури (з 1960 року — Головний комітет з фізичної культури та туризму).[3][2][5] В 1952—1973 роках був також президентом Олімпійського комітету Польщі.[2]

З 1960 по 1996 рік обирався членом Міжнародного олімпійського комітету. Двічі був головою Комісії з культури МОК (1968—1972 і 1974—1980[5]), потім членом цієї комісії та членом Комісії з інформації та культурі (1973-74 і 1985—1987[5]), Комісії з Міжнародної Олімпійської Академії та Олімпійському вихованню. Після відставки 1996 року — довічний почесний член МОК .[7] Дружив з Президентом МОК Хуан Антоніо Самаранчем[2]

1968 року закінчив докторантуру та захистив наукове звання доктор в Академії фізкультури в Катовицях.[5] с 15.01.1975 (за іншими даними — з 1973[5]) викладав в Академії фізкультури в Катовицях на посаді доцента.[3] С 25.07.1978 (за іншими даним — з 1974[5] або 1975[4]) по 31.08.1981 працював ректором цієї Академії.[3] Написав безліч публікацій з фізичної культури та туризму, також писав статті з політичної та економічної тематики.

В 1981—1985 роках був президентом Польського футбольного союзу.[5] Пізніше — почесний член Польського футбольного союзу.[8]

Він працював також і в інших організаціях спорту та туризму, зокрема, Польське Татранське Товариство (з квітня 1947 по 1950 — віце-президент[4]) і Польське товариство туризму та краєзнавства (з 1950 року, перший президент цієї організації в 1950—1954 роках, почесний член з 15 травня 1965).[2] Він був членом інших міжнародних організацій, що займаються спортом та туризмом.[5]

Помер 28 березня 2004 року в Катовицях (Польща) та похований 2 квітня 2004 в Кракові (Польща) на Раковицькому кладовищі.[2]

Нагороди

27 лютого 1996 президент Александр Квасневський нагородив його Орденом Білого Орла[9]. Раніше нагороджувався різними нагородами, в тому числі Кавалерським, Офіцерським та Командорським Хрестами Ордена «Відродження Польщі»[2][5], Орденом «Хрест Грюнвальда» III ступеня[5], Орденом «Прапор Праці» I ступеня[5], Золотим «Хрестом Заслуги»[2], Золотим «Знаком Пошани» PTTK[2] та іноземними нагородами, в тому числі нагородами міжнародного олімпійського руху[8][5][2].

Деякі книги Влодзімєжа Речека

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #107043203 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Tadeusz Tulibacki (2004). Włodzimierz Reczek (1911-2004) (пол.). Gościniec, Kwartalnik 3-4 (16-17). ISSN 1642-0853. Процитовано 17 лютого 2014.
  3. Biuletyn Informacji Publicznej Instytutu Pamięci Narodowej (пол.). Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
  4. WŁODZIMIERZ RECZEK 1911-2004 (пол.). Głos Seniora. 2004-07. ISSN 1425-1914. Процитовано 16 лютого 2014.
  5. Temat miesiąca Polacy – członkowie Międzynarodowego Komitetu Olimpijskiego (biogramy) (Opracowanie: Barbara Mikocka) // Sport Wyczynowy : журнал.  2009. № 4/532. С. 33-34. ISSN 0239-4405.
  6. “Skąd nogi wyrastają”, czyli kto rządzi w PKOl (пол.). Nasza Polska, NR 36 (657). 3 вересня 2008. Процитовано 17 лютого 2014.
  7. Death of Wlodzimierz Reczek, IOC Honorary Member (англ.). IOC LATEST NEWS. 30 березня 2004. Процитовано 16 лютого 2014.
  8. Zmarł Włodzimierz Reczek. PAP. 28 березня 2004. Процитовано 15 лютого 2014.
  9. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 27 lutego 1996 r. o nadaniu orderu. (пол.). Процитовано 16 лютого 2014.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.