Володимирецька волость

Володимирецька волость адміністративно-територіальна одиниця Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Володимирець.

Володимирецька волость
Центр Володимирець
Площа 24 764 (1885)
Населення 6856 осіб (1885)
Густота 25.3 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 20 поселень, 14 сільських громад. Населення — 6856 осіб (3461 чоловічої статі та 3395 — жіночої), 557 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 110865633
Приватної власності 74941125
Казенної власності 596855
Іншої власності 216115
Загалом 247646928

Основні поселення волості:

  • Володимирець — колишнє власницьке містечко за 120 верст від повітового міста, 560 осіб, 67 дворів, православна церква, костел, школа, вітряний млин, винокурний завод.
  • Великий Жолудськ — колишнє власницьке село, 390 осіб, 49 дворів, православна церква.
  • Довговоля — колишнє власницьке село, 500 осіб, 50 дворів, паровий млин.
  • Каноничі — колишнє власницьке село, 417 осіб, 40 дворів, винокурний завод.
  • Острівці — колишнє власницьке село, 126 осіб, 18 дворів, православна церква.

У складі Польщі

Гміна Влодзімєжец
1920—1939
Воєводство Поліське
Повіт Сарненський
Адмінцентр гміни Володимирець
Тип гміни Сільська
Громади 30 (1936)
Населення (1921)
  населення
  густота населення

13 194

Після окупації поляками Волині волость називали ґміна Влодзімєжец і включили до Сарненського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було містечко Володимирець.

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.[2] з ліквідованої ґміни Березьніца до ґміни Влодзімєжец передані населені пункти села: Ґурна, Мости, Степангород[3] і Степангородська-Гута, колонії: Карчівка, Крушини і Гострий Ріг, селища: Цецилівка і Спалюха та фільварок: Крушини, натомість передано село Любахи від ґміни Влодзімєжец до ґміни Рафалувка.

16 грудня 1930 ґміна у складі повіту була передана до Волинського воєводства.

Польською окупаційною владою на території ґміни велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 30 громад[4]:

  1. Андруга село: Андруга та гаївка: Залужжя;
  2. Березина колонії: Березина, Чайків і Крушини;
  3. Хиночі село: Хиночі, залізнична станція: Хиночі, колонія: Мошкова-Долина та хутори: Висове і Цехоль;
  4. Довговоля село: Довговоля, військове селище: Довговоля та маєток: Довговоля;
  5. Добринь колонія: Добринь та залізнична станція: Добринь-Мости;
  6. Дубівка село: Дубівка, маєток: Дубівка та хутір: Косинь;
  7. Гірне колонія: Гірне;
  8. Гута колонія: Гута та маєток: Гута;
  9. Янівка колонія: Янівка та гаївка: Янівка;
  10. Озеро село: Озеро та колонія: Діброва;
  11. Каноничі село: Каноничі та залізнична станція: Станищі;
  12. Липне село: Липне, військове селище: Липне та маєток: Липне;
  13. Луко село: Луко;
  14. Луписуки село: Луписуки;
  15. Мости колонія: Мости;
  16. Новаки село: Новаки та маєток: Новаки;
  17. Осовик колонія: Осовик;
  18. Острівці село: Острівці та гаївка: Осот;
  19. Печінки село: Печінки;
  20. Половлі село: Половлі;
  21. Парода колонія: Парода;
  22. Прірва колонії: Прірва і Хоровці та гаївка: Немерець;
  23. Радижеве село: Радижеве;
  24. Стахівка колонії: Стахівка і Корчимка та маєток: Корчимка;
  25. Степангород село: Степангород, маєток: Степангород та хутори: Гострий-Ріг і Хочеве;
  26. Володимирець містечко: Володимирець;
  27. Володимирець село: Володимирець, колонії: Бурки, Уланівка й Охримівка, хутори: Дубина і Підлипенне, селище: Гора, гаївки: Межишляхи і Писарівка та залізнична станція: Володимирець;
  28. Воронки село: Воронки, маєток: Воронки та хутори: Дебрі, Кишечки, Колядки і Пічки;
  29. Зелениця село: Зелениця та маєток: Зелениця;
  30. Жовкині село: Жовкині.

17 січня 1940 р. ґміну ліквідували через утворення Володимирецького району.

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.