Володимирівка (Якимівський район)

Володимирівка розташована на лівому березі річки Малий Утлюк (впадає в Утлюцький лиман), за 7 км від районного центру смт Якимівки. На правому березі річки Малий Утлюк розташоване сусіднє село Олександрівка. Поруч проходять автомобільна дорога М18 (E105) та залізниця, станція Якимівка за 1 км.

		Якимівка	Мирне
		𝒩	Перемога, Радивонівка
		𝒲    Володимирівка    ℰ
		𝒮
	Олександрівка	Юр'ївка	Богатир

Село засноване 1862 року переселенцями з Полтавської, Чернігівської та Харківської губерній. З 1918 року село під радянською окупацією. У 1928 році утворена перша сільськогосподарська артіль. У роки німецько-радянської війни 160 місцевих жителів воювали на фронтах, з них 47 нагороджені орденами і медалями СРСР[1].

Протягом 1965–1969 рр. у селі було споруджено 47 житлових будинків.

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 1033 особи[2]. Мовний склад населення був таким[3]:

Діаграма
Мовний склад населення    українська мова (37.75%)    російська мова (60.50%)    вірменська мова (1.26%)    циганська мова (0.39%)    білоруська мова (0.10%)

Відсоток учнів Володимирівської школи від її заснування у 1983 році, які одержали вищу освіту становить 20 %, середньо-спеціальну — 52 %[5].

Національний склад населення села неоднорідний. Зокрема, серед учнів місцевої школи у 2010—2011 навчальних роках були 71 українців, 32 росіян, 15 болгар та 2 турки[5].

Село розташоване за 7 км від залізничної станції Якимівка на лінії Мелітополь — Джанкой, за 6 км від автошляху М18 Харків — Сімферополь або E105 Кіркенес — Ялта.

• Леніна
• Калініна
• Степова
• Теплична
• Ватутіна

За радянських часів на території Володимирівки розміщувалася центральна садиба колгоспу ім. XX з'їзду КПРС, за яким було закріплено 5145 га сільськогосподарських угідь, з них 4600 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні ялівок. Також вироблило зерно, молоко, овочі, фрукти. Підсобне підприємство — пилорама. В селі знаходився цех Якимівського міжгосподарського підприємства з виробництва свинини. 34 працівники колгоспу були удостоєні орденів і медалей Союзу РСР. Тракторист П. Н. Ворох нагороджений орденом Леніна, а механізатори І. М. Андрющенко, І. М. Борох і Г. М. Ніконоров — орденом Жовтневої Революції[1]. У селі також розвинен садівництво і городництво. В 1969 році врожай зернових становив по 23,7 цнт, у тому числі озимої пшениці — 24,6 цнт з га.

Нині у селі працюють комунальне підприємство «Довіра», фермерські господарства «Якор», «ГАЙ-АР», «Овечко», «Амід», «Слава», товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», «Акімхімсервіс», відкрите акціонерне товариство «Якимівський агрос», приватна фірма «Гамма» та інші.

У Володимирівці є православна церква Різдва Пресвятої Богородиції.

У селі споруджено пам'ятник землякові болгарину А. Ю. Буюкли (1915—1945). Встановлено меморіальні плити з іменами 77 загиблих воїнів-односельчан. У братській могилі поховані 152 радянських вояки, загиблих при визволенні села в жовтні 1943 року[1].

У селі діє україномовна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів з філологічним та біолого-географічним профілями навчання. У 2011—2012 роках в школі навчалося 115 учнів, працювало 34 члени персоналу[6]. Школа заснована у 1983 році при активній участі голови колгоспу ім. ХХ з'їзду КПРС Морозової В. С. Її директором був Гапшенко О. Л. З 2004 року школу очолює Євдокименко О. А[5].

До 1983 року у селі діяла восьмирічна школа, у 1970 році в ній навчалося 153 учні і викладало 10 учителів. В селі також діють будинок культури із залом на 450 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 22080 екземплярів, історичний музей на громадських засадах, фельдшерсько-акушерський пункт, профілакторій при будинку тваринника, дитячий садок, 3 магазини, їдальня, комплексно-приймальний пункт райбиткомбіната, відділення зв'язку, ощадна каса, АТС[1].

На честь 50-річчя більшовицького перевороту було площею 2,5 гектара, який носив назву Парк Жовтневої революції. У селі розташована домівка Якимівської районної організації «Курінь козацького війська запорозького низового».

Уродженцю села Олександрівки А. Ю. Буюкли, який при визволенні о. Сахаліна повторив подвиг Олександра Матросова, посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)

• Погода в селі Володимирівка
• Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615.