Врбаська бановина
Врба́ська банови́на (сербохорв. Врбаска бановина/Vrbaska banovina) — провінція Королівства Югославія, одна з дев'ятьох бановин за адміністративно-територіальним поділом Югославії, чинним з 1929 по 1941 рік.
|
Історія Боснії і Герцеговини | |
---|---|
| |
Рання історія | |
Іллірія • Іллірик (римська провінція) • Далмація (римська провінція) • Римський період • Османський період | |
Середньовічна Боснія | |
Бановина Босанська • Котроманичі • Королівство Боснія | |
Османська Боснія і Герцеговина | |
Еялет Боснія • Боснійський вілаєт • Боснійсько-герцеговинське повстання (1875—1877) • Боснійське повстання (1831) | |
Габсбурги | |
Габсбурзьке правління • Боснійська криза | |
Югославія | |
Створення Югославії • Врбаська бановина • Дринська бановина • Зетська бановина • Бановина Хорватія • Незалежна Держава Хорватія • Друга світова війна • Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина (як частина СФР Югославія) • Розпад Югославії | |
Сучасна Боснія і Герцеговина | |
Боснійська війна • Республіка Боснія і Герцеговина • Хорватська республіка Герцег-Босна • Республіка Сербська • Республіка Західна Боснія • Дейтонські угоди • Боснія і Герцеговина | |
Портал «Боснія і Герцеговина» |
Географія
Врбаська бановина розташовувалася в центральній частині королівства, на території північної Боснії. Столицею Врбаської бановини було місто Баня-Лука. На півночі і заході вона межувала з Савською бановиною, на півдні — з Приморською бановиною і на сході з Дринською бановиною. Свою назву бановина дістала від річки Врбас.
Історія
У 1939 частина території на північному сході Врбаської бановини відійшла до новоствореної Хорватської бановини. У 1941 р. її територія увійшла до складу Незалежної держави Хорватія, а в 1945 р. більша частина бановини лягла в основу новоутвореної Соціалістичної Республіки Боснія та Герцеговина, а незначна частина потрапила до складу Соціалістичної Республіки Хорватія.
Населення
На 1931 р. населення бановини налічувало 1 037 282 людини, з яких близько 58 % становили православні (здебільшого серби), 24 % мусульмани, 17 % католики (переважно хорвати).