Вулиця Батуринська (Львів)

Вулиця Бату́ринська вулиця у Шевченківському районі міста Львова, в місцевості Клепарів. Сполучає вулиці Клепарівську та Єрошенка.

Батуринська вулиця
Львів
Початок вулиці
Початок вулиці
Місцевість Клепарів
Район Шевченківський
Назва на честь м. Батурин
Колишні назви
Під Дубом (част.), Клепарівська бічна, Інвалідів, Курчатова
польського періоду (польською) Pod Dębem (cz.), Kleparowska boczna, Inwalidów
радянського періоду (українською) Курчатова
радянського періоду (російською) Курчатова
Загальні відомості
Протяжність 275 м
Координати початку 49°51′04″ пн. ш. 24°00′54″ сх. д.
Координати кінця 49°51′05″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д.
Поштові індекси 79007[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі  1, 2, 3, 5, 7
Пам'ятники В пам'ять полеглих у війні в Афганістані, на Майдані, сході України та інших війнах,
Воїнам, які віддали своє життя за Україну,
Громадянам Львівщини, полеглим у війні в Афганістані 1979—1989 рр.
Храми Стрітення Господнього
Навчальні заклади військовий коледж сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Поштові відділення ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Забудова класицизм, модерн[2]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Батуринська у Вікісховищі

Прилучається вулиця Генерала Грекова.

Історія

У середині XIX століття вулиця була частиною вулиці Під Дубом[3], маючи паралельну назву Клепарівська бічна[4]. У 1871 році отримала назву вулиця Інвалідів, адже вела до Дому інвалідів на Клепарівській вулиці[5]. У 19631992 роках мала назву вулиця Курчатова, на честь радянського фізика Ігоря Курчатова[6].

Сучасна назва — з 1992 року, на честь міста Батурин, що на Чернігівщині, гетьманської столиці Лівобережної України[7].

Забудова

Вулиця забудована три- і двоповерховими будинками у стилі класицизму та модерну[2].

Значну частину будинків у середній та кінцевій частині вулиці було зруйновано під час другої світової війни, на їх місці упорядкували паркову зону[2]. У наш час споруджено меморіал в пам'ять воїнів полеглих у війні в Афганістані, на Майдані, сході України та інших війнах.

  •  1: Храм Стрітення Господнього, споруджено, у 20162017 роках, за ініціативи ветеранів війни в Афганістані Львівщини, у парковій зоні, поруч із пам'ятником полеглим воїнам у війні в Афганістані 1979-1989 років, в пам'ять про бійців, які загинули в Афганістані, під час Революції Гідності, а також воїнів, що віддали своє життя у війні на Сході України. Фундаторами та доброчинцями храму є ветерани-афганці, мешканці Львова та Львівщини, підприємці та значну частину коштів для спорудження було виділено з фондів Центру Військового Капеланства УГКЦ. Свято Стрітення, яке є важливим днем для воїнів-афганців, адже саме 15 лютого 1989 року завершилося виведення радянських військ з Афганістану. Саме 15 лютого 2017 року високопреосвященніший владика Ігор — архієпископ та митрополит Львівський Української греко-католицької церкви здійснив чин освячення новозбудованого Військового храму на честь Стрітення Господнього. У співслужінні священиків Львівської архиєпархії УГКЦ владика Ігор звершив першу Божественну Літургію[8].
  •  2: цю адресу мав комплекс будівель колишнього штабу Західного оперативного командування (за часів СРСР — штаб Прикарпатського військового округу). Головна (адміністративна) будівля зведена у 1969 році, відома мешканцям Львова під назвою «Пентагон». За Польщі, під № 2 і 4, споруджених у стилі неоренесансу за проєктом архітекторів Наполеона Лущкевича та Альфреда Каменобродського містилися казарми батальйонів піхоти. В колишній адміністративній будівлі штабу нині міститься військовий коледж сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2008 році, згідно з директивою Міністерства оборони України, в одну з будівель на вул. Батуринській, 2, були переселені усі військкомати Львова, на той час тут містилися Галицько-Франківський та Личаківсько-Залізничний об'єднаних РВК. Нині за цією адресою діє Галицько-Франківський об'єднанний районний військовий комісаріат та Сихівський районний військовий комісаріат міста Львова[9].
    Поряд з навчальним корпусом академії, на розі вулиць Батуринської та Клепарівської, з 2019 року триває будівництво багатоквартирного житлового будинку[10] для військовослужбовців Військової прокуратури Західного регіону України та членів їх сімей з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом[11].
  •  3: двоповерхова кам'яниця кінця ХІХ століття. На початку ХХ століття власником кам'яниці був Іґнацій Панєнка[12].
  •  7: двоповерхова кам'яниця кінця ХІХ століття. На початку ХХ століття власником кам'яниці був вчитель музики Владислав Бауер[13].

Колишні адреси

  •  15: на початку ХХ століття в будинку працювала пекарня П. Флейшера[14]. У міжвоєнний період в будинку функціювали електротехнічна спілка «Електрод» та пекарня Вайтґерна. Будинок було зруйновано під час другої світової війни.
  •  19: на початку ХХ століття в будинку працювала крамниця Шуліма Тіллінґера[15]. Будинок було зруйновано під час другої світової війни.

Примітки

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: Львів-7. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 25 червня 2020.
  2. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 421.
  3. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 116.
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 108.
  5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 82, 106.
  6. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 84.
  7. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 8.
  8. Юрчук О. (15 лютого 2017). У Львові освятили військовий храм Стрітення Господнього — фотоальбом. uapress.info. Преса України. Процитовано 25 червня 2020.
  9. Військкомати, військові комісаріати. lviv24.com.ua. Львів24. Процитовано 7 вересня 2020.
  10. Лазуркевич С. (16 серпня 2017). Військова прокуратура хоче звести багатоповерхівку біля Академії сухопутних військ у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 25 червня 2020.
  11. Рішення ЛМР № 1408 від 21.12.2018 року. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 21 грудня 2018. Процитовано 25 червня 2020.
  12. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 365.
  13. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 121.
  14. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 619.
  15. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 479.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.