Вулиця Вічева

Вулиця Вічева — невелика вулиця у Галицькому районі міста Львова, що сполучає вулицю Сніжну з вулицею Гонти та площею Данила Галицького. Прилучаються вулиці Піша та Насипна.

Вулиця Вічева
Львів
Місцевість Центр
Район Галицький
Колишні назви
Бенедиктинська пшечніца, Бенедиктинська; плац Бенедиктинський, площа Вічева
польського періоду (польською) Benedyktyńska przecznica, plac Benedyktyński, Benedyktyńska
радянського періоду (українською) площа Вічева
Загальні відомості
Координати початку 49°50′42″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д.
Координати кінця 49°50′42″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д.
Поштові індекси 79019[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1—5
Архітектурні пам'ятки № 2[2]
Пам'ятники меморіальна таблиця І. Франку
Храми Свято-Покровський монастир Сестер Студійського уставу
Поштові відділення ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1]
Забудова ренесанс, віденська сецесія, конструктивізм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Історія

Невелика площа виникла перед брамою монастиря Бенедиктинок, заснованого 1596 року, і здавна звалась Бенедиктинською. Розміри площі свідчать про її давнє походження, можливо ще з княжих часів.

Після ліквідації міських фортифікацій на початку XIX століття виникла вуличка Бенедиктинська, що сполучила площі Бенедиктинську та Дров'яної торговиці (нинішня площа Данила Галицького). З 1950 року Бенедиктинські площа та вулиця стали називатись Вічевими.

З 1990 року площею Вічевою називається майдан між вул. Лесі Українки, Театральною та Низький замок, на якому від розташований митецький ринок «Вернісаж».

Забудова

№ 1 — триповерхова кам'яниця середини XIX століття з великим подвір'ям. У 1981 році на розі будинку встановлено меморіальну таблицю І. Франку (скульптор Дмитро Крвавич, архітектор Михайло Федик).

№ 2 — Свято-Покровський монастир Сестер Студійського уставу УГКЦ. Колишній Монастир сестер Бенедиктинок. Монастир було споруджено за наказом Станіслава Сапоровського у 1597—1616 роках за проєктом Павла Римлянина. З початку XIX століття при ньому функціонувала школа для дівчат. За радянських часів тут містилися гуртожиток та навчальний корпус № 2 Львівського музично-педагогічне училища імені Філарета Колесси, що займали повністю комплекс монастиря бенедиктинок[3]. З відродженням на початку 1990-х років УГКЦ в монастирі розпочало діяльність згромадження сестер-студиток, які займаються мистецькими справами (ткацтвом, вишиванням, писанкарством, господарсько-ремісничою діяльністю). На базі монастиря відкрито престижну школу Святої Софії. Комплекс монастиря внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 369-м[2].

№ 4 — в будинку провела останок життя Юлія з Крушинських, дружина Маркіяна Шашкевича, де й померла 1896 року[4].

  • Світлини вуличної забудови
  • Меморіальна таблиця Іванові Франку
    (вул. Вічева, 1)
  • Вигляд на вулицю Вічеву з брами
    монастиря бенедиктинок
  • Вигляд на східну частину вулиці Вічевої

Примітки
  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 22 липня 2021.
  2. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 22 липня 2021.
  3. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вічева, 2 — Свято-Покровський монастир Сестер Студійського уставу УГКЦ. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 24 січня 2021.
  4. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь: путівник. — Львів, 2006. — С. 147. — ISBN 966-8955-00-5.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.