Вулиця Донцова (Львів)

Вулиця Донцова — вулиця у Личаківському районі міста Львова, поблизу історичного центру. Сполучає вулиці Личаківську та Пекарську.

Вулиця Донцова
Львів
вул. Донцова у Львові
вул. Донцова у Львові
Місцевість Історичний центр Львова
Район Личаківський
Назва на честь Дмитра Донцова
Колишні назви
Глинянська, Голувка, Рідна школа-гассе, Голувка, Котовського
польського періоду (польською) Gliniańska, Hołówki
радянського періоду (українською) Голувка, Котовського
радянського періоду (російською) Голувка, Котовского
Загальні відомості
Протяжність 220 м
Координати початку 49°50′23″ пн. ш. 24°02′29″ сх. д.
Координати кінця 49°50′16″ пн. ш. 24°02′27″ сх. д.
Поштові індекси 79008[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка, асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі  2—23
Архітектурні пам'ятки  4, 6, 8, 8, 8а, 10, 10а, 12, 14[2]
Поштові відділення ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1]
Забудова віденська сецесія
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Донцова у Вікісховищі

Назва

Вулиця Донцова

Вулиця була прокладена у 1913 році та отримала назву Глинянська, на честь містечка Глиняни[3]. 1933 року названа на честь польського політичного діяча Тадеуша Голувка, вбитого два роки перед тим бойовиками ОУН. 1943 року мала назву Рідна школа-ґассе. У липні 1944 року повернена назва на честь Голувка, а у грудні 1944 року названа на честь червоноармійського командира Григорія Котовського. Від 1992 року походить сучасна назва на честь Дмитра Донцова, українського політичного діяча, засновника теорії інтегрального націоналізму[4].

Забудова

Вулиця Дмитра Донцова забудована здебільшого респектабельними сецесійними будинками перших десятиліть XX століття[5]. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток місцевого значення[2].

З непарного боку вулиці

 7 — житловий будинок, колишній прибутковий дім Давида і Лаури Ельстерів. Збудований 1910 року за проєктом Романа Табінського[6]. В адресній книзі за 1913 рік стверджено, що в будинку мешкала Анна Смолецька, власниця нерухомости[7].

 9 — другий прибутковий будинок родини Ельстерів, збудований 1911 року за проєктом Броніслава Бауера[6]. В адресній книзі за 1913 рік стверджено, що в будинку за адресою Глинянська, 9, мешкали, зокрема, банківський працівник Давид Ельстер, урядник ц.-к. Намісництва Вітольд Ґодлевський, кандидат адвокатури доктор Пейсах Ґольдшляґ, удова старости Мелянія Кравчикевич, власник кіносалону Маврицій Майблюм[8]. У травні 2019 року, у межах проєкту «Муніципальний розвиток і оновлення старої частини міста Львова», відреставровано вхідну металеву браму цього будинку[9]. У цьому будинку міститься cтудія свіжих емоцій «M'yata».

 11 — житловий будинок, споруджений 1911 року для родини Сокіл, за проєктом Броніслава Бауера[6]. В адресній книзі за 1913 рік стверджено, що в будинку за адресою Глинянська, 11 мешкав землевласник Владислав Богданович[10].

 15 (колишня адреса — вул. Глинянська, 13) — триповерхова кам'яниця, в якій на початку свого перебування у Львові у 1875—1876 роках, мешкав Іван Франко[11].

 19 — житловий будинок. Тут за польських часів працювала випозичальня (прокат) фільмів «Іссафільм»[5].

З парного боку вулиці

 4 — колишній прибутковий будинок Саломона Рогатина. У червні 1909 року фірма Міхала Уляма виконала проєкт, а завершили будівництво до 1911 року. Автор фасадів Роман Фелінський, планування Фердинанда Касслера. Будинок стилістично близький до німецького модерну. Виразності фасадам надають два двоярусні еркери з балконами між ними. Другий та третій яруси вкриті фактурним тиньком[12]. 1911 року в цьому будинку Фердинанд Касслер відкрив власне архітектурне бюро[13]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1606-м[2].

 6 — житловий будинок, власницею якого принаймні в 1913 році була Антоніна Вебер[14]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1607/1-м[2].

 8, 8а, 10, 10а — комплекс колишніх прибуткових будинків, споруджений фірмою Івана Левинського у 19061908 роках у стилі віденської сецесії для Марії та Зиґмунта Бардахів. Ймовірним автором проєктів був Тадеуш Обмінський. Разом будинки утворюють курдонер[15]. В адресній книзі за 1913 рік власниками будинку № 8 вказані Ісаак Флек та Бернард Рапапорт[16]. На той час одним із мешканців будинку був підполковник у відставці Йосеф (Юзеф) Козовер, а також у будинку діяв спеціалізований художній заклад братів Ейзига та Ісака Флеків[17]. Від 2012 року в будинку № 10 працює школа англійської мови для дітей «Pingu's Club»[18]. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 1607/2-м, № 1607/3-м, № 1607/4-м, № 1607/5-м відповідно[2].

 12, 14 — сецесійні житлові будинки, споруджені у 1907 році фірмою Івана Левинського, прикрашені керамічними виробами його фабрики. Замовниками виступали Владислав Брайтер та Юзеф Рогсек[6]. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 1607/6-м, № 1607/7-м відповідно[2].

 16 — житловий будинок споруджений у 19061907 роках для Фердинанда Борковського за проєктом Августа Богохвальського[6].

Примітки

  1. Міське відділення поштового зв'язку. Львів—8. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 15 грудня 2021.
  2. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 19 лютого 2021.
  3. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — S. 651.
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 20.
  5. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 207.
  6. Архітектура Львова, 2008, с. 476.
  7. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — S. 394.
  8. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa. — 1913. — Rocz. 17. — S. 101, 131, 133, 222, 265.
  9. Ганна Пищула (10 травня 2019). Відновлено металеву браму в будинку на вул. Донцова, 9. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 19 лютого 2021.
  10. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa. — 1913. — Rocz. 17. — S. 41.
  11. Будинок у Львові (1875—1876 рр.). i-franko.name. 10 травня 2019. Процитовано 16 лютого 2021.
  12. Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 27—29. — ISBN 978-83-7543-003-5. (пол.)
  13. Архітектура Львова, 2008, с. 485.
  14. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — S. 446.
  15. Архітектура Львова, 2008, с. 475.
  16. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — S. 111, 345.
  17. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — S. 219, 560, 568.
  18. Pingu's Club — курси англійської мови. enguide.ua. Процитовано 19 лютого 2021.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.