Вулиця Тиктора

• 1578 — листопад 1941 роки — вулиця Святого Станіслава[5], через те, що з XIV століття й до 1789 року тут знаходився костел святого Станіслава та шпиталь для прокажених[3].
• листопад 1941 — липень 1944 роки — Станіслаусґассе, на честь Святого Станіслава[5].
• липень — грудень 1944 року — вулиця Святого Станіслава, повернена передвоєнна назва[6].
• грудень 1944 — 1945 роки — вулиця Волинська, на честь історичної області Волинь, що на північному заході України[7].
• 1945 — 1993 роки — вулиця Орловська, на честь російського міста Орел[8].
• сучасна назва — вулиця Івана Тиктора від 1993 року, на честь видатного українського громадського та політичного діяча, відомого видавця і редактора Івана Тиктора[9][10].

В архітектурному ансамблі вулиці Тиктора присутні класицизм, віденська сецесія, радянський конструктивізм 1970-х років[3]. Декілька будинків внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[2].

• № 1 — за Польщі цю адресу мала цукерня Ціммермана. Нині її не існує[3].
• № 2 — за Польщі в будинку містилися магазин парфумів Штернберґа, ресторан Розенбаума, магазин взуття «Марко» та кантор Каннера, а також різні спілки. Нині цієї адреси не існує[3].
• № 2-А — на місці частини пасажу Феллерів, що виходила на вул. Тиктора та була зруйнована під час другої світової війни. У 1970-х роках споруджена будівля котельні[11]. Нині тут міститься диспетчерський пункт ЛМКП «Львівтеплоенерго»[12].
• № 3 — в будинку до 1939 року містився готель «Американський», нині — аптечна крамниця мережі аптек «Добра аптека».
• № 4 — будинок споруджено 1904 року у стилі віденської сецесії. У міжвоєнний період в будинку містилися готелі Фуссмана [13]. Нині тут міститься кав'ярня «Біла кава» та бістро «Мішель». Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 1643-м[2].
• № 5 — за Польщі в будинку містилися єврейський педагогічний інститут-школа імені Абрагама Кона[14] та бібліотека єврейської громади[15]. Від радянських часів в будинку міститься гуртожиток Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти[16].
• № 6 — будинок споруджено 1904 року у стилі віденської сецесії. За Польщі в будинку працювала ювелірна крамниця Гіршпрунґа[17]. Нині тут містяться агенція перекладів «Аеліта» та апарт-готель «Lviv Loft Apartments».
• № 8 — у міжвоєнний період в будинку містився заклад електротехніки, оптики і механіки «Енергія», за радянських часів — опорний пункт правопорядку, нині — салон «Тату-пірсінг»[15], барбершоп «Mr. Colt», дермато-косметологічний центр «ДермаВіта», агенція перекладів «Лінгва», діють курси перукарів-візажистів «Майстер-Клас» та працює магазин «Zelen».
• № 10 — за Польщі в будинку містилася друкарня Льовенкопфа[15]. Нині тут міститься салон краси Спа «ТетОкс», магазин іграшок «Казка».

27 грудня 2016 року на вшанування 120-ліття з дня народження Івана Тиктора на фасаді будинку, що на розі вулиці Тиктора та проспекту Свободи за ініціативи кафедри медіакомунікацій Української академії друкарства в межах проєкту «Іван Тиктор: великий видавець, видатний українець»[18] було встановлено інформаційну таблицю[19].

• Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с. — ISBN 978-617-629-077-3.
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Тиктора вул. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 117. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Мельник І. В. Краківське передмістя // Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 232—285. — ISBN 978-966-7022-79-2.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — ISBN 966-603-115-9.
• Horbay W. Przewodnik wraz z planem miasta Lwowa. — Lwów: Lwowskie Biuro Dzienników i Ogłoszeń «Nowa Reklama», 1935. — S. 20. (пол.)

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Тиктора I.. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 13 вересня 2020.
• На вулиці Тиктора у Львові замість асфальту укладають бруківку. zaxid.net. Zaxid.net. 16 серпня 2011. Процитовано 15 липня 2021.