Вулиця Трінклера (Харків)
Ву́лиця Трі́нклера — вулиця у Шевченківському районі Харкова, у районі Держпрома. Довжина 1,100 км[1]. Починається від майдану Свободи, перетинається з проспектом Незалежності, вулицями Данилевського і Культури. В неї впирається вулиця Маяковського. Закінчується на перетині з вулицею Динамівською. Забудована переважно п'ятиповерховими будинками. Названа на честь видатного хірурга, вченого та педагога Миколи Трінклера.
Вулиця Трінклера Харків | |
---|---|
Вигляд з вулиці Данилевського | |
Місцевість | Центр |
Район | Шевченківський район |
Назва на честь | Миколи Трінклера |
Колишні назви | |
Лазаретна | |
радянського періоду (українською) | Вулиця Трінклера |
радянського періоду (російською) | Улица Тринклера |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1 170 м |
Координати початку | 50°00′33″ пн. ш. 36°14′03″ сх. д. |
Координати | 50°00′ пн. ш. 36°14′ сх. д. |
Координати кінця | 50°00′33″ пн. ш. 36°14′03″ сх. д. |
Поштові індекси | 61022, 61023 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | Держпром, Університет |
Автобуси | Маршрут № 256т |
Трамваї | Маршрут № 12 |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Заклади культури | Музей археології та етнографії Слобідської України, Музей природи ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Забудова | багатоповерхова |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Трінклера у Вікісховищі |
Історія
Вулиця виникла в 70-х роках XIX століття, коли тут в 1877 році побудували дев'ять лазаретних бараків для лікування поранених і хворих солдат. Згодом на ній було побудовано клінічне містечко Харківського університету і житлові будинки, але ще довгий час залишалося багато пустирів. Навпроти шпиталю знаходилося одне з головних футбольних полів міста. Після 1917 року була забудована північна частина магістралі, і вона простяглася до нинішньої Динамівській вулиці. Тоді ж було побудовано великий будинок нинішньої стоматологічної клініки та Інституту гігієни праці та професійних захворювань (архітектор В. А. Естрович), прокладена трамвайна лінія.
Перша назва — Лазаретна. Нинішню назву носить з 30 вересня 1925 р. Відповідно до рішення Міськуправи від 7 вересня 1942 р., у перыод німецької окупації змінювала назву на вул. Воробйова. Згідно зі списком вулиць 1954 році, у повоєнний період також деякий час носила ім'я Воробйова[1].
Будинки
- Буд. 6 — Науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань і обласна стоматологічна поліклініка. Побудований для Інституту комунальної гігієни архітектором В. А. Естровичем у 1935 р
- Буд. 8 — Музей природи Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Будинок побудований архітектором В. В. Величко в 1899—1901 рр. як гуртожиток для студентів університету. Тривалий час тут розміщувався біологічний факультет університету. Після реконструкції інтер'єрів в ньому відкрився музей природи. Симетрична будівля відступає від червоної лінії і домінує в забудові вулиці. Фасади виконані в формах російського класицизму XIX століття[2].
Об'єкти на вулиці Трінклера
- Науково-дослідний інститут гігієни праці та професіональних захворювань Харківського національного медичного університету
- Клініка терапевтичної урології та андрології «Санос»
- Медично-реабілітаційна служба «Лікар Костюк»
- Харківська обласна стоматологічна поліклініка
- Телерадіокомпанія «SIMON»
- Радіо «Шансон»
- Видавничий дім «Імперіал»
Примітки
- Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. (2011). Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... Харьков: «Издательство САГА». с. 320. ISBN ISBN 978-617-575-024-7.
- Лейбфрейд А. Ю., Реусов В. А., Тиц А.А. (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Харьков: Прапор. с. 62–63.