Вулиця Шевченка (Миколаїв)
Вулиця Шевченка — вулиця в історичній частині міста Миколаєва.
| Вулиця Шевченка Миколаїв | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Історичний центр |
| Район | Центральний |
| Назва на честь | Шевченко Тарас Григорович |
| Колишні назви | |
| Таврійська | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | ~ 2 км |
| Транспорт | |
| Трамваї | № 1 |
| Тролейбуси | № 6 |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі |
№ 64-а — встановлена меморіальна дошка О. С. Пушкіну № 64 — меморіальна дошка на честь засідання першої в Миколаєві Ради робітничих депутатів будинок № 23 — мешкав Фелікс Кон Сквер імені Тараса Шевченка |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Шевченка у Вікісховищі | |
Розташування
.jpg.webp)
Вулиця Шевченка — поздовжня вулиця в Городовій частині старого Миколаєва. Нині вона обмежена зі сходу вулицею Терасною, а із заходу Громадянською вулицею. Має протяжність близько 2 км.
Історія
Перша назва Рі́зницька вулиця дана поліцмейстером П. І. Федоровим, але не затверджена адміралом О. С. Грейгом в 1822 р., пов'язана з тим, що вулиця закінчувалася у колишнього волового двору, де знаходилася рі́зниця (бійня з лавками). У 1835 р. поліцмейстер Г. Г. Автомонов запропонував назву Таврійська вулиця, яка стала офіційною — на честь сусіднього Криму, де знаходилася оперативна база Чорноморського флоту м. Севастополь (антична назва Криму — Таврида).
У 20-ті роки 20 століття перейменована на вулицю Шевченка — в пам'ять про великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Вірші Кобзаря були широко відомі в Миколаєві, хоча самому Тарасу Григоровичу побувати тут не довелося. Але він мав намір відвідати Одесу, де в нього було чимало друзів, а також Миколаїв і Херсон.
Переїжджаючи від села до села, поет дістався до містечка Голоскове що на Миколаївщині (нині Кривоозерський район), де зупинився в будинку мельника Франца Яшовського.
На миколаївській землі поет пробув три дні. Свою мрію — побувати в Одесі він так і не здійснив: на Шевченка надійшов донос, а незабаром у супроводі пристава і жандарма він був доставлений до Києва.
Пам'ятки та будівлі
- На початку вулиці Шевченка розбитий гарний однойменний сквер. У 1958 році тут було встановлено пам'ятник великому українському поетові, революціонеру-демократу Т. Г. Шевченко — триметрова фігура з бетону на кам'яному п'єдесталі. Автор — скульптор І. Диба. У 1985 році цей пам'ятник знову відкрили після реставрації.
- № 15 — Пам'ятка архітектури, житловий будинок-особняк початок XX ст.
- Невеликий одноповерховий критий черепицею будинок під № 23. У ньому в період 1904—1907 років з деякими перервами мешкав з родиною революціонер, видатний діяч польського, російського і міжнародного робітничого руху Фелікс Якович Кон. 15 березня 1907 він залишив Миколаїв, оскільки йому було заборонено проживання в місті.
- № 45 — Пам'ятка архітектури, ансамбль будівель громадського призначення ІІ половини XIX століття.
- № 58 — Пам'ятка архітектури, житловий будинок 1840 р.
- На згадку про перебування в Миколаєві великого російського поета О. С. Пушкіна на будинку № 64-а встановлена меморіальна дошка. Дошка являє собою дві сторінки розгорнутої книги, напис свідчить: «На цьому місці був будинок поштової станції, де проїздом зупинявся в 1820—1824 р. р. О. С. Пушкін.»
- У будинку № 64 в XIX столітті працювало Миколаївське відділення російського технічного товариства. У листопаді 1905 року в цій будівлі відбулося засідання першої в Миколаєві Ради робітничих депутатів, про що нагадує меморіальна дошка, встановлена на його фасаді.
Література
- Крючков, Ю. С. История улиц Николаева: топонимический путеводитель по городу и окрестностям. — Николаев: Возможности Киммерии, 1997. — 160 с. (рос.)