Вусач-меґараґій березовий
Вуса́ч-меґара́ґій бере́зовий (лат. Rhagium mordax De Geer, 1775 = Rhagium inquisitor F. = Rhagium linnei Laicharting, 1784 = Rhagium vulgare Samouelle, 1819) — вид жуків з родини Вусачів.
? Вусач-меґараґій березовий | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Rhagium mordax De Geer, 1775 | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Поширення
За своєю хорологією Rh. mordax належить до групи західнопалеарктичних видів у складі палеарктичного комплексу. Вид поширений у Європі, Росії та на Кавказі. Rh. mordax – широко розповсюджений і численний в Карпатському регіоні вид, приурочений до листяних лісів, утворених березою або грабом.
Екологія
Літ триває з кінця травня до серпня, максимум чисельності припадає на середину червня в передгір’ях, та на липень в гірських районах. Імаго зустрічається на квітах, у передгір’ях на арункусі звичайному (Aruncus vulgaris Rafin), а в гірських – на гадючнику в’язолистому (Filipendula ulmaria L.). Личинки розвиваються в деревині берези (Betula verucosa L.), граба та деяких інших листяних порід. Rh. mordax заселяє мертву суху і слабо розкладену деревину.
Морфологія
Імаго
Від Rhagium inquisitor L. відрізняється більшими розмірами тіла 17-25 мм, яке також чорного забарвлення, вкрите густими лежачими світлими волосками. Надкрила в густих лежачих волосках, з двома перерваними біля шва жовтими перев’язями, та чорною плямою між ними. Скульптура надкрил зморшкувата зі слабо вираженими реберцями. Голова з великими добре розвиненими скронями, які довші за очі. Вусики короткі, не довші за передньоспинку. Передньоспинка з одним великим шипом.
Личинка
Тіло сплющене в дорзо-вентральному напрямку. Голова велика, плоска. З кожної сторони голови по одному основному вічку. Вусики маленькі двочленикові. Мандибули вузькі і довгі, зовні біля вершини гладенькі, при основі з неправильною скульптурою, а з середини з гострими, косими кілями. Наличник, як і верхня губа, широкий, остання має овальну форму. Ноги порівняно довгі. Пронотум при основі гладкий. 9-й сегмент черевця без шипа.
Життєвий цикл
Життєвий цикл триває 2 роки.
Література
- Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А.М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
- Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М., Парпан В.І. Доповнення до фауни деяких таксонів комах північно-східної частини Івано-Франківської області // IV Міжнародна наукова конференція «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» — Донецьк, 2005. — с. 50-51;
- Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
- Заморока А.М. Зоогеографічна характеристика вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) гірського масиву Ґорґан (Українські Карпати) // мат. наук. конф. — Дніпропетровськ, 2005. — с. 103—104;
- Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
- Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Исаев А. С. Динамика численности большого черного усача и меры борьбы с ним в пихтовых лесах Красноярского края // Проблемы защиты таежных лесов. — Красноярск, 1971. — с. 60-64;
- Пушкар В. С., Заморока А.М., Жирак Р. М. Доповнення щодо фауністики та хорології деяких таксонів комах на північно-східних територіях Івано-Франківської області // тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Регіональні проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу». — Кривий Ріг, 2006. — с. 44-46;
- Lazorko W. Die Koleopterologische Fauna des Berges «Jayce Perehinske» und der Umgebung (Ukraine, Karpaten — Gorgany Kette) // Proc. of Shevchenko Scient. Soc. math. phys. and med. section. — 1953. — p. 24-28;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
- Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.