Вусач-меґараґій в'язовий

Вусач-меґараґій в’язовий (Rhagium sycophanta Schrank, 1781 = Rhagium mordax F. = Rhagium grandiceps Thomson, 1866 = Stenocorus cephalotes Voet, 1806 = Stenocorus scrutator Olivier, 1795 = Stenocorus inquisitor (Linnaeus) Olivier, 1795) — вид жуків зродини Вусачів.

?
Вусач-меґараґій в’язовий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина: Церамбікоїдні (Cerambycoidea Latreille, 1802)
Родина: Вусачі (Cerambycidae)
Підродина: Лептурини (Lepturinae)
Рід: Вусач-раґій (Rhagium)
Підрід: Вусач-меґараґій (Megarhagium)
Вид: Вусач-меґараґій в’язовий (Rh. sycophanta )
Rhagium sycophanta
Schrank, 1781
Посилання
Вікісховище: Rhagium sycophanta
EOL: 889790
NCBI: 1553712

Поширення

Rh. sycophanta належить до групи західнопалеарктичних видів у складі палеарктичного комплексу. Вид розповсюджений на території країн Європи, Кавказу і в Росії. У Карпатському регіоні Rh. sycophanta зустрічається в передгірних районах на межі лісової і лісостепової рослинних зон, приурочений до листяних лісів, утворених березою, грабом та дубом.

Екологія

Комахи трапляються на стовбурах дерев, часто скупчуються у місцях пошкоджень кори та сочіння соку, яким вони живляться Літ триває з червня до серпня. Імаго зустрічається на квітах. Личинки розвиваються в деревині в’язу (Ulmus scabra Mill.) берези, граба та деяких інших листяних порід.

Морфологія

Імаго

Імаґо вусача-меґараґія в’язового

Цей вид є найбільшим з-поміж Раґіїв, довжина тіла 18-28 мм. Забарвлення тіла чорне з густими рудими волосками. Надкрила в густих лежачих волосках, з двома рудими перев’язями. Скульптура надкрил зморшкувата з добре помітними ребрами. Голова з великими скронями, значно довшими за очі. Вусики короткі, не довші за передньоспинку. Передньоспинка з одним великим шипом і двома рудими поздовжніми перев’язями.

Личинка

Тіло личинки Rh. sycophanta сплющене в дорзо-вентральному напрямку. Голова велика, плоска. З кожної сторони голови по одному основному вічку та два додаткові. Вусики маленькі двочленикові. Мандибули вузькі і довгі, зовні біля вершини гладенькі, при основі з неправильною скульптурою, а з середини з гострими, косими кілями. Наличник, як і верхня губа, широкий, остання має овальну форму. Ноги порівняно довгі. Пронотум в основній своїй частині гладкий. 9-й сегмент черевця без шипа.

Життєвий цикл

Життєвий цикл триває 2 роки.

Література

  1. Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  2. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  3. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання

  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11190/
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/rhagsyco.htm
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.