Вшивий (ентомологічний заказник)

«Вши́вий» — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ентомологічний заказник місцевого значення. Розташований біля села Антонівка Кегичівського району. Загальна площа — 5,8 га. Заказник утворений рішенням № 562 Харківського обласного виконкому від 3 грудня 1984 року. Відповідальний за охорону — ПП «Агропрогрес»[1].

Ентомологічний заказник «Вшивий»
49°19′32″ пн. ш. 35°45′34″ сх. д.
Розташування: с. Антонівка,
Кегичівський район,
Харківська область
 Україна
Найближче місто: Кегичівка, Харківська область
Площа: 5,8 га
Заснований: 1984
Керівна
організація:		 ПП «Агропрогрес»
Країна  Україна
 Вшивий у Вікісховищі

Опис

Заказник розташований на захід від села Антонівка, біля греблі на річці Вошива, де зберігся фрагмент степового ентомологічного комплексу, трофічно і топічно пов'язаного з цілинними рослинними асоціаціями.

Рельєф цієї території складний, крутизна схилів сягає 15°, експозиція ділянки південно-західна[2].

Ґрунти заказника належать до типу звичайних змитих чорноземів[2]. Землі сільськогосподарського призначення — пасовища[2].

Рослинність заказника представлена фрагментами лучних степів із домінуванням таких злаків як пирій повзучий, тонконіг вузьколистий[2], та чагарникових степів із зіноваттю австрійською (Chamaecytisus austriacus) та караганою кущовою (Caragana frutex)[3]. У заказнику зростають цінні лікарські рослини: деревій майже звичайний (Achillea submillefolium), цикорій звичайний, подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata), подорожник великий, подорожник степовий (Plantago stepposa), полин австрійський (Artemisia austriaca)[2].

Основний об'єкт збереження — корисні комахи-запилювачі кормових та інших сільськогосподарських рослин: дикі бджоли, джмелі, метелики[2].

До ентомофауни заказника належать рідкісні види комах, занесені до Червоної книги України: дибка степова, джміль вірменський, вусач-коренеїд хрестоносець, махаон[3][4].

У заказнику мешкає сколія степова (Scolia hirta), яка була у Червоній книзі України, але вилучена з неї у 2009 році, бо популяція виду відновилась до безпечного рівня[3][5].

Заказник межує з природними ділянками, на яких добре збереглися рослинні угруповання. Ці нові території можуть мати наукове значення для подальшого заповідання і розширення існуючої площі заказника «Вшивий»[6].

Заповідний режим

Заказник створений з метою збереження місця поселення корисної ентомофауни та збільшення виробництва насіння еспарцета, люцерни та інших багаторічних трав[2].

Завданнями заказника є[7]:

  • збереження та відновлення чисельності комах-запилювачів кормових та інших сільськогосподарських культур;
  • підтримка загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища;
  • проведення науково-дослідної та навчально-виховної роботи.

На території забороняється[1][7]:

  • проведення будь-якої господарської діяльності, яка може завдати шкоди заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу;
  • самочинна зміна меж, зміна охоронного режиму;
  • будь-яке порушення ґрунтового покриву, видобування корисних копалин, будівництво, геологорозвідування, розорювання земель, забруднення території;
  • меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть привести до зміни гідрологічного режиму території заказника;
  • знищення та зміна видового складу рослинності;
  • заготівля лікарських рослин та технічної сировини;
  • збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їх квітів і плодів;
  • використання хімічних речовин для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин;
  • зберігання на території заказника (та в двокілометровій зоні навкруги) всіх видів пестицидів та агрохімікатів;
  • знищення та відлов всіх видів тварин, розорення гнізд, нір;
  • організація місць відпочинку, розведення вогнищ;
  • прохід та проїзд автотранспорту через територію заказника поза межами доріг, стежок;
  • надання земельних ділянок під забудову;
  • інші види робіт, що можуть привести до порушення природних зв'язків та природних процесів, втрати наукової, господарської, естетичної цінності природного комплексу заказника.

Дозволяється на території заказника[7]:

  • систематичні спостереження за станом природного комплексу;
  • проведення комплексних досліджень;
  • проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Всі види природокористування на території заказника здійснюються за дозволами Державного управління екології та природних ресурсів в Харківській області. Земельні ділянки для заготівлі сіна та випасання худоби на території заказника визначаються на підставі спеціальних обстежень та експертної оцінки зоологів та ботаніків[7].

Література
  • Природно-заповідний фонд Харківської області / О. В. Клімов, О. Г. Вовк, О. В. Філатова та ін. — Х. : Райдер, 2005. — 304 с.

Джерела
  1. Ентомологічний заказник «Вшивий». Охоронне зобов’язання.
  2. Державний кадастр Природно-заповідного фонду України. Тимчасова картка первинного обліку. Ентомологічний заказник «Вшивий»
  3. Природно-заповідний фонд Харківської області. Ентомологічний заказник «Вшивий».
  4. Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с.
  5. Перелік видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ). Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 червня 2009 р. № 313
  6. О.В. Філатова, О.Г. Вовк, О.В. Климов. Роль ентомологічних заказників у збереженні фіторізноманіття Харківщини. Заповідна справа в Україні. 2003. Том 9. Випуск 2. с.9
  7. Положення про ентомологічний заказник місцевого значення «Вшивий».

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.