Військовий шолом

Шоло́м — частина захисного обладунку, яка призначена для захисту голови. Шоломи відомі з часів ранньої бронзи і використовуються досі. Шоломи виготовлялися з різних матеріалів — окрім металевих відомі шоломи з дерева (Мезоамерика), шкіри чи навіть кісток (наприклад чукчі використовували шоломи з оленячих ребер). Сучасні шоломи цивільного призначення як правило виготовляються з пластику.

Італійський шолом (15 століття)
Військовослужбовці ЗСУ в захисних шоломах під час проведення АТО

Сучасні шоломи захищають переважно від скалкових вибухових та дрібнокаліберних уражень з вогнепальної зброї. За великокаліберних прямих влучань висока ймовірність зламу шийних хребців, наслідки залежать від різних факторів: відстані, куту влучання тощо.

Етимологія

Українське «шолом» (дав.-рус. шеломъ) походить від прасл. *šelmъ. Споріднене з біл., болг., мак. і рос. шлем, пол. szłom, чеськ. šlem, серб. шлѝjем/šlijem, словен. šlẹ̀m, староцерк.-слов. шлѣмъ, шліємъ, шлемъ). Праслов'янське *šelmъ вважається давнім запозиченням з германських мов, від прагерм. *helma(z) («шолом»), яке походить від дієслова *helan («ховати», «зберігати»), похідного від праіндоєвропейського кореня *kel- («ховати», «зберігати»). З прагерм. *helma(z) також походять і давн.в-нім. і давн-англ. helm, гот. hilms, нім. Helm та англ. helmet[1].

Елементи

Історія

Незважаючи на усю різноманітність форм шоломи завжди захищали верхню частину черепа, як правило також потилицю та голову з боків до рівня вух, незрівнянно рідше обличчя та шию. Практично завжди шоломи були жорсткими конструкціями, оскільки захист голови від струсу мозку вимагає саме абсолютно жорсткого захисту. Для зручності носіння та для покращення захисних властивостей, як правило, шоломи мали, а сучасні завжди мають систему амортизації удару — підкладку (підшоломник) чи підвіску (сучасні шоломи практично усі мають саме підвіску).

Шоломи Стародавньої Греції
Шоломи апуло-коринфського типу з антенами[2] в Музеї античності Базеля
Шолом з антенами[2] у вигляді крил в Музеї античності Базеля
  • Ікловий шолом — шолом, зроблений з ікол дикого кабана
  • Коринфський шолом — VI—V ст.
  • Апуло-коринфський шолом — різновид корифського, застосовувався грецькими колоністами в Італії
  • Аттичний шолом — відкритий, без нанісника
  • Іллірійський шолом —
  • Беотійський шолом —
  • Пілос — шолом легкої піхоти
  • Фригійський шолом — шолом доби Александра Македонського. Одержав назву за схожість з фригійським ковпаком.
  • Фракійський шолом —
  • Халкідський шолом — відкритий шолом з нащічними пластинами. Уживався греками з V ст., а також римлянами

Шоломи Стародавнього Риму

Середньовіччя
Середньовічні бойові шоломи литовського війська

Ранній модерн


Новий час

Інше

Примітки
  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  2. Слюсар, В.И. (2011). Антенна: история радиотехнического термина.. Первая миля. Last mile (Приложение к журналу "Электроника: наука, технология, бизнес"). – 2011. - № 6. с. С. 52 – 64.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.