Вільгельм Андерсон
Вільгельм Роберт Карл Андерсон (ест. Wilhelm Robert Karl Anderson, біл. Вільгельм Роберт Карл Андэрсан; 28 жовтня 1880 Мінськ, Російська імперія — 26 березня 1940, Мезерітс-Обравальде, Німеччина) — естонський астрофізик німецького походження, який досліджував фізичну структуру зірок.
| Вільгельм Андерсон | |
|---|---|
 | |
| Народився |
28 жовтня 1880[1][2] Мінськ, Російська імперія[1] |
| Помер |
26 березня 1940[1][2] (59 років) М'єндзижеч, Ґміна М'єндзижеч, М'єндзижецький повіт, Любуське воєводство, Польща[1] |
| Країна |
 Естонія |
| Діяльність | фізик, астроном, астрофізик, викладач університету |
| Alma mater | Тартуський університет, Казанський державний університет і Перша Казанська чоловіча гімназіяd |
| Галузь | астрофізика |
| Заклад | Тартуський університет |
| Посада | професор |
| Ступінь | докторський ступінь і дисертація |
| Відомий завдяки: | Білий карлик, Межа Чандрасекара |
| Батько | Ніколай Андерсон |
| Брати, сестри | Вальтер Андерсон і Оскар Андерсон |
| Родичі | Gustav Emmanuel Stockenbergd |
Біографія
Народився 1880 року в Мінську, в родині етнічних німців. Його молодшими братами були відомий математик Оскар Андерсон (1887—1960) та фольклорист Вальтер Андерсон (1885—1962). Провів частину своєї юності в Казані, де його батько Ніколай Андерсон працював професором фіно-угорських мов в місцевому університеті.
Навчався на математичному факультеті Казанського університету, який закінчив у 1909 році. Упродовж 1910—1920 років працював вчителем фізики спочатку в Самарі, а потім і в Мінську. 1920 року разом з братом Вальтером переїхав до Тарту. У Тартуському університеті отримав диплом магістра астрономії в 1923 році, а в 1927 захистив докторську дисертацію. 1934 року проходив габілітацію, а в 1936 році став професором у Тартуському університеті. В 1939 році, як і більшість балтійських німців був переселений до Німеччини, де невдовзі помер у санаторії в Мезерітс-Обравальде.
Андерсон найбільш відомий своїм дослідженням маси білих карликів.
Вибрані праці
- Über die Existenzmöglichkeit von kosmischem Staube in der Sonnenkorona. Zeitschrift für Physik 28, Berlin, 1924.
- Über die Grenzdichte der Materie und der Energie. Zeitschrift für Physik 56, Berlin, 1929.
Див. також
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1028652658 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
Джерела
- Kuusk, P.; Martinson, I. (1997). Tartu astrofüüsik Wilhelm Anderson. Akadeemia 2: 358–375. Процитовано 24 листопада 2012.
- Blackman, E. (2006). Giants of physics found white-dwarf mass limits. Nature (2006-03-09) 440: 148. Bibcode:2006Natur.440..148B. PMID 16525442. doi:10.1038/440148d.
- Hockey, Th.; Trimble, V.; Palmeri, J.; Bracher, K.; Jarrell, R.; Marché, J.D., ред. (2014). Anderson, Wilhelm Robert Karl. Biographical Encyclopedia of Astronomers (вид. 2nd). Springer. ISBN 9781441999160. Процитовано 12 червня 2013.