Вальтер Андерсон

Вальтер Артур Александер Андерсон (нім. Walter Arthur Alexander Anderson, біл. Вальтэр Артур Аляксандр Андэрсан; нар. 10 жовтня 1885 Мінськ, Російська імперія — пом. 23 серпня 1962, Кіль, Німеччина) — німецький етнолог та фольклорист.

Вальтер Андерсон
нім. Walter Arthur Alexander Anderson
Народився 10 жовтня 1885(1885-10-10)[1][2][…]
Мінськ, Мінська губернія, Російська імперія[1]
Помер 23 серпня 1962(1962-08-23)[1][2][…] (76 років)
Кіль, Шлезвіґ-Гольштейн, ФРН[1]
·дорожньо-транспортна пригода
Країна  Російська імперія
 Естонія
 Німеччина[3]
Національність балтійські німці
Діяльність письменник, науково-педагогічний працівник, нумізмат, історик літератури, фольклорист
Alma mater Санкт-Петербурзький Імператорський університет (1911), Казанський державний університет, Перша Казанська чоловіча гімназіяd і Університет Фрідріха-Вільгельма (1912)
Заклад Тартуський університет, Кільський університет, Кенігсберзький університет, Казанський державний університет і Казанський державний університет
Ступінь докторський ступінь
Відомі учні Оскар Лоорітсd, Isidor Levind, W. F. H. Nicolaisend, August Annistd, Anna Bērzkalned, Андреєв Микола Петрович (фольклорист) і Felix Oinasd
Членство Прусська академія наук[2][4], Learned Estonian Societyd[2], Товариство фінської літературиd, Learned Estonian Societyd[2], Варшавське наукове товариство, Königsberger Gelehrte Gesellschaftd, International Society for Folk Narrative Researchd, Фіно-угорське товариство, Royal Gustavus Adolphus Academyd, Kalevalaseurad, American Folklore Societyd, Baltic Historical Commissiond і Hellenic Folklore Societyd
Відомий завдяки: Закон самокореляції
Батько Ніколай Андерсон
Брати, сестри Вільгельм Андерсон і Оскар Андерсон
Родичі Gustav Emmanuel Stockenbergd і Aleksei Allikd
Нагороди

Біографія

Андерсон народився в родині балтійських німців в Мінську у сім'ї науковця Миколи Андерсона. 1894 року родина переїхала до Казані, де батько почав працювати професором в місцевому університеті. У Вальтера було два брати — математик Оскар Андерсон та астрофізик Вільгельм Андерсон.

1904 року Вальтер Андерсон поступив до Казанського університету, а з 1909 року продовжив навчання в Петербурзькому університеті, де в 1911 році отримав диплом магістра. 1918 року захистив докторську дисертацію в Казанському університеті.[5] 1920 року емігрував до Естонії, де працював в Тартуському університеті.[6][7]

З 1920 року був членом Естонського вченого співтовариства, а з 1928 по 1929 рік був його президентом.[8][9] 1930 року став почесним членом співтовариства. Він також був почесним членом Американського фольклорного співтовариства та Грецького фольклорного співтовариства.[10] 1936 став членом-кореспондентом Прусської академії наук.[11] Крім цього, він був членом-кореспондентом Королівської академії Густавуса Адольфуса, Товариства фінської літератури, Фінно-угорського співтовариства та Варшавського наукового товариства.[10]

1939 року, як більшість німецького населення, був переселений до Німеччини. З 1940 по 1945 рік працював в Кенігсберзькому університеті. Після війни працював як запрошений професор в Кільському університеті. 1950 року був запрошений в США на Раду міжнародної фольк-музики до Блумінгтону, Індіана, після якої залишився ще на кілька місяців як запрошений професор у Блумінгтонському університеті Індіани.[12] 1953 року вийшов на пенсію, проте залишався в статусі емерит-професора Кільського університету до своєї смерті.

Праці

Андерсон був однією з рушійних сил відносного географічно-історичного методу у фольклористиці. Його найбільш відома монографія — «Імператор та аббат». Він також видав кілька статей з нумізматики.[6] Його внесок в дослідження ісламських монет вважається революційним.[13] З 1920 по 1939 рік зберігав колекцію монет Естонського вченого співтовариства.[14]

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116306769 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. BBLD - Baltisches biografisches Lexikon digital — 2012.
  3. LIBRIS — 2012.
  4. Berlin-Brandenburg Academy of Sciences and Humanities — 1992.
  5. Рафикова, Г.; Ибрагимова, Ф. (2016), «Биографика Казанского университета: Андерсоны» Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine., «Гасырлар авазы — Эхо веков», 2016 1/2, retrieved 2017-05-17
  6. Reprindid. www.aai.ee. Процитовано 23 травня 2017.
  7. Harris, E. Howard (1947). Literature in Estonia (англ.). Boreas Publishing Company.
  8. «766. Monatssitzung vom 3. November 1920», Sitzungsberichte der gelehrten estnischen Gesellschaft zu Dorpat 1912-1920, Tartu: Gelehrte Estnische Gesellschaft, 1921, p. 131
  9. BBL digital – Anderson, Walter Arthur Alexander. www.bbl-digital.de (нім.). Процитовано 23 травня 2017.[недоступне посилання з травня 2019]
  10. Kurt Ranke (1962), «Walter Anderson (1885—1962)», Fabula, 5
  11. jofi. alphabetische Sortierung — Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften. www.bbaw.de (de-de). Процитовано 23 травня 2017.
  12. Stith Thompson (1996), A Folklorist's Progress: Reflections of a Scholar's Life (Special Publications of the Folklore Institute, Indiana University ed.), Bloomington: Indiana University Press
  13. Ivar Leimus (et) (2007), Sylloge of Islamic coins 710/1-1013/4 AD: Estonian public collections, Tallinn: Estonian History Museum
  14. Otto A. Webermann (1963), «Walter Anderson (1885—1962)», Zeitschrift für Ostforschung, 12

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.