Оскар Андерсон

Оскар Андерсон (Йоганн Віктор Андерсон; 1887(1887), м. Мінськ — †1960, м. Мюнхен Німеччина) — український та болгарський статистик, економіст, математик балто-німецького походження. Син естонського фіноугрознавця Ніколая Андерсона та естонського астрофізика Вільгельма Андерсона.

Оскар Андерсон
нім. Oskar Anderson
Ім'я при народженні рос. Оскар Николаевич Андерсон
Народився 2 серпня 1887(1887-08-02)[1][2][3]
Мінськ, Російська імперія
Помер 12 лютого 1960(1960-02-12)[1][2][3] (72 роки)
Мюнхен, ФРН[2]
Країна  Німеччина
 Російська імперія
 Третє Болгарське царство
Діяльність математик, економіст, статистик, науково-педагогічний працівник
Галузь математика, Математична статистика і економіка
Alma mater Санкт-Петербурзький політехнічний інститут (1914)[2], Казанський державний університет (1907) і Перша Казанська чоловіча гімназіяd (1906)
Науковий ступінь докторський ступінь
Вчителі Alexander Alexandrovich Chuprovd
Знання мов німецька, російська і болгарська
Заклад НАН України, Софійський університет Святого Климента Охридського, Кільський університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і University of Economics - Varnad
Членство Економетричне товариство, Королівське статистичне товариство, Американська статистична асоціація, Institute of Mathematical Statisticsd і AAAS
Батько Ніколай Андерсон
Родичі Gustav Emmanuel Stockenbergd і Wilhelm von Hindenburgd
Брати, сестри Вальтер Андерсон і Вільгельм Андерсон
Діти Oskar Andersond
Нагороди

Почесний доктор Віденського університетуd

Fellow of the Royal Statistical Societyd

член Економетричного товаристваd

Fellow of the Institute of Mathematical Statisticsd

Член Американської статистичної асоціаціїd

член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd

Біографія

Закінчив казанську гімназію (1906), навчався у Казанському університеті, Санкт-Петербурзькому політехнічному інституті. Працював у цьому ж інституті (1907—1915).

У 1917 переїхав до Києва, де викладав у Комерційному інституті та був помічником керуючого справами Демографічного інституту УАН (1919).

Після еміграції з окупованої УНР до Угорщини (1920) та Болгарії (1926) — на посадах професора у Комерційному інституті (Варна, Болгарія) (1924—1933), Софійському університеті (з 1935), а під час Другої світової війни — Кільському університеті (1942) та Мюнхенському (1947) університетах (Німеччина).

Створив метод відмінності випадкових величин — метод відділення постійної компоненти від залишкової компоненти, не використовуючи додаткових припущень про тип функції, що лежить в основі.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #124234798 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Архів історії математики Мактьютор
  3. Енциклопедія Брокгауз

Джерела
  • Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.