Вінцентій Вітос

Вінцентій Вітос (пол. Wincenty Witos; 21 січня 1874, Вежхославиці біля Тарнова, Австро-Угорщина — 31 жовтня 1945, Краків, Польща) — польський політик, тричі прем'єр - міністр Другої Польської Республіки.

Вінцентій Вітос
пол. Wincenty Witos
Народився 22 січня 1874(1874-01-22)[1][2]
Вежхославіце, Тарнівський повіт, Малопольське воєводство, Польща
Помер 31 жовтня 1945(1945-10-31)[3][4][…] (71 рік) або 21 жовтня 1945(1945-10-21)[5] (71 рік)
Краків, Польща[3]
Країна  Австро-Угорщина
 Польська Республіка
Діяльність політик, журналіст, фермер
Знання мов польська[6]
Членство Національна ліга
Посада посол до Галицького сейму, прем'єр-міністр Польщі, член Палати Цислейтаніїd, прем'єр-міністр Польщі, прем'єр-міністр Польщі, прем'єр-міністр Польщі, прем'єр-міністр Польщі і прем'єр-міністр Польщі
Партія Польська народна партія "П'яст"d, Стронніцтво Людове і Фронт Морж
Нагороди

Ранні роки

Народився в селянській родині Войцеха Вітоса і Катажини зі Сроків. Родина була досить бідною — мали лише 2 морги землі, мешкали в хаті з однієї кімнати, яка раніше була стайнею. Деякий час навіть не мали корови. Вінцентій мав двох братів — Яна й Анджея, який став діячем народного руху.

В 10 років пішов до сільської школи, закінчив 4 класи (1884—1888 р.р.)[7]. Потім разом з батьком працював лісорубом у маєтку князя Євстахія Станіслава Санґушка.

Після початкової школи займався самоосвітою під керівництвом директора місцевої школи Францішека Марца. Згодом почав дописувати до газети «Przyjaciel Ludu» (Приятель народу).

У 1895—1897 роках служив в австрійській армії — спочатку в піхоті, а потім артилерії[8]. Його підрозділи базувалися в Тарнові, Кракові та Кшеславицях.

9 лютого 1898 року одружився з Катажиною Трач. 22 березня 1899 року народилася донька Юля[8].

Політична кар'єра

Член Польської народної партії з 1895 р., лідер фракції «П'яст» з 1913 р.

В 1905 році став членом повітової ради.

Посол до Галицького сейму в 1908—1914 р.р., депутат Райхсрату у Відні в 1911—1918 р.р. Вітос також був керівником Польської ліквідаційної комісії (пол. Polska Komisja Likwidacyjna) в 1918 р., керівником партії «Польський народний рух» П'яст (Polskie Stronnictwo Ludowe Piast) і депутатом Сейму з 1919—1920 р.р..

Три рази займав посаду прем'єр-міністра Польщі: в 1920—1921 р.р., 1923 р. і 1926 р.. Останній уряд Вітоса було повалено під час травневого перевороту Юзефа Пілсудського.

Вітос був одним з лідерів опозиції «режиму санації» та главою «Центролева» (Centrolew) в 1929—1930 р.р. Він також був одним із засновників Народного руху (Stronnictwo Ludowe). Незабаром після цього на короткий час опинився в ув'язненні, після чого відправився у вигнання до Чехословаччини з 1933 року.

З 1908 до 1931 року постійно був війтом рідного села Вежхославиць.

Повернувся до Польщі в 1939 році. Відмовився очолити колабораційний уряд, тому з 1939 до 1941 року був в ув'язненні. Згодом вийшов на свободу і перебував під наглядом гестапо.

Вже будучи хворим, в 1945 році став одним із віце-голів Крайової національної ради (пол. Krajowa Rada Narodowa).

Помер 31 жовтня 1945 року.

Галерея
  • Радзимін, обеліск в пам'ять про відвідини Вітосом лінії фронту у 1920 році
  • Пам'ятник Вітосу у Варшаві
  • Лєсна Подляска. Пам'ятник Вітосу — патрону Об'єднання сільськогосподарських шкіл

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. SNAC — 2010.
  3. Витос Винценты // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Національна бібліотека Франції — 1537.
  5. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
  6. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. Lidia Błądek: Wincenty Witos — ludowiec, polityk, mąż stanu.
  8. Lidia Błądek: Wincenty Witos — ludowiec, polityk, mąż stanu

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.