Віраг Юлій Георгійович
Юлій Георгійович Ві́раг (нар. 13 вересня 1880, Хуст — пом. 22 березня 1949, Мукачево) — український живописець, один із засновників закарпатської малярської школи, зокрема портретної.
| Віраг Юлій Георгійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
13 вересня 1880 Хуст, Марамароська жупа, Угорське королівство, Транслейтанія, Австро-Угорщина | |||
| Смерть | 22 березня 1949 (68 років) | |||
| Мукачеве, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР | ||||
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} СРСР | |||
| Жанр | портрет | |||
| Навчання | Мюнхенська академія мистецтв і Академія Жуліана | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Шимон Голлоші | |||
|
| ||||
Біографія
Народився 13 вересня 1880 року в місті Хусті (тепер Закарпатська область, Україна). Впродовж 1898—1899 років навчався в Мюнхенській академії мистецтв у Шимона Голлоші та Людвига Льофтце, пізніше до 1903 року в Будапештській школі зразкового малюнка у професора Балло та в Академії Жуліана в Парижі. Відвідав Іспанію, Італію. У 1901 році виїхав до Нью-Йорка, де створив величезну композицію «Коронація Діви Марії», за яку отримав вагому премію[1].
З 1903 року жив в Мукачевому. Протягом 1903—1915 років служив в Австрійські армії. У 1917 році став ініціатором створення Мукачівського мистецького товариства, яке 1921 року перейменовано на Мукачівський русинський мистецький клуб, до якого долучилися Адальберт Ерделі та Йосип Бокшай. У 1928 році був призначений урядовим живописцем Мукачівської єпархії[1]. Помер у Мукачевому 22 березня 1949 року.
Творчість
У 1906—1913 роках розписав інтер'єр церкви Миколаївського монастиря на Чернечій горі поблизу Мукачевого і написав низку ікон. Під час служби в армії намалював велику кількість портретів. Створював також жанрові полотна. Ряд малюнків виконав олівцем. Серед робіт:
- портрети
- «Портрет хлопчика Віктора Ойоки» (1906);
- «Автопортрет» (1908);
- «Чернець» (1909);
- «Чоловічий портрет»;
- «Не буду ченцем!» (1911);
- «Соломон» (1914);
- «Портрет матері» (1929);
- «Старий у шапці» (1932);
- «З ярмарку» (1937);
- «Дядечко Балінт» (1937; полотно, олія);
- «Жіночий портрет» (1937; Національний художній музей України);
- «Портрет брата художника» (1939);
- «Стахановець» (1947);
- «Декламаторка» (1949);
- малюнки олівцем
- «Портрет дівчини»;
- «Хлопчик з динею»;
- «Портрет дружини».
Брав участь у виставках. Персональна відбулась в Ужгороді у 1950 році (посмертна).
Окремі роботи зберігаються у Закарпатському художньому музеї, Національному художньому музеї України.
Примітки
Література
- Віраг Юлій Георгійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 44.
;
- Віраг Юлій Георгійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Віраг Юлій Георгійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 124—125. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Віраг Юлій Георгійович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 349;
- Д. В. Степовик. Віраг Юлій Георгійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.;
- Л. Гадзенко. Віраг Юлій Георгійович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінка 218. ISBN 978-966-02-8960-4.