Гаврилівка (Ізюмський район)
Гаври́лівка — село в Україні, в Ізюмському районі Харківської області. Населення становить 835 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гаврилівська сільська рада.
село Гаврилівка | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Харківська область | ||
Район/міськрада | Ізюмський район | ||
Рада | Гаврилівська сільська рада | ||
Облікова картка | Гаврилівка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1923 (99 років) | ||
Населення | 835 | ||
Площа | 0,599 км² | ||
Густота населення | 1393,99 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 64740 | ||
Телефонний код | +380 5757 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°50′57″ пн. ш. 36°48′24″ сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
161 м | ||
Найближча залізнична станція | Гаврилівка | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 64740, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Гаврилівка, вул. Привокзальна, 24 | ||
Сільський голова | Потапенко Тетяна Іванівна | ||
Карта | |||
Гаврилівка | |||
Гаврилівка Гаврилівка | |||
Мапа | |||
Географія
Село Гаврилівка примикає до села Ковалівка, в селі знаходиться залізнична станція Гаврилівка. Через село протікає струмок Домаха (в народі має назву Домасі) на якому зроблені загати. Селом пролягає автошлях територіального значення Т 2113.
Історія
Гаврилівка заснована у 1780 році. У 1797 році тут на кошти прихожан і поміщиків зводиться дерев'яна однопрестольна Архангело-Гаврилівська церква, при якій відкривається школа і училище. У 1869 році через село пролягла Курсько-Харківсько-Азовська залізниця, яка дала поштовх подальшому розвитку села. У 1905 році неподалік від залізничної станції німець-колоніст Браун побудував паровий млин, працювали залізничні майстерні.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Богдановому, Гаврилівці та Пригожому — 175 людей[1].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барвінківського району, село увійшло до складу Ізюмського району[2].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 754 особи, з яких 338 чоловіків та 416 жінок[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 800 осіб[4].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 92,93 % |
російська | 6,59 % |
інші | 0,48 % |
Інфраструктура
У Гаврилівці є паливний склад, дільниця райавтодору, відділення ВАТ «Барвінкове-агро». На території сільської ради розташована Пригожівська державна сортовипробувальна дільниця, підстанція РЕМ, працює хлібопекарня Барвінківської спілки споживчих товариств. В околиці села є кілька глиняних кар'єрів.
В селі функціонує загальноосвітня школа І — III ступенів, де навчається 194 учнів й працює 19 вчителів. Є кілька магазинів. У селах Африканівка, Котовка, Пригоже також діють загальноосвітні школи, сільські Будинки культури, ФАПи та інші соціально-культурні заклади.
Відомі особи
В селі народилася і похована перша в царській Росії жінка-художник М. Д. Раєвська-Іванова (1840—1912 рр.), засновниця однієї з перших на теренах царської Росії художньої школи.
Марія Дмитрівна у 1872 році обрана «почесним вільним общинником» Петербурзької Академії мистецтв. Вона є автором цілого ряду статей, брошур з художньо-педагогічних питань і цінних посібників — «Азбука рисо-вания для семьи и школьї» та «Прописи злементов орнамента для технических школ». Як художниця, Марія Раєвська-Іванова створила ряд живописних і акварельних творів, які відзначаються чіткістю малюнка і відчуттям колориту. Це «Автопортрет» (1866 р.), «Смерть селянина в Україні» (1868 р.) тощо.
З 1869 по 1896 роки енергійна і віддана благородній справі жінка очолювала художню освіту в Харкові. Тільки втративши зір, вона передала свою приватну малювальну школу у відання міських органів.
На базі школи Раєвської-Іванової було спочатку утворено міську школу малювання і живопису, а у 1912 році — художнє училище. До останніх днів свого життя Марія Дмитрівна Раєвська брала найгарячішу участь у всіх справах заснованої нею школи, підтримувала найтісніші зв'язки зі своїми земляками.
- Александров Володимир Степанович (1825 — †1894) — український письменник, лікар, музикант, фольклорист, краєзнавець. Доктор медицини з 1859 року.
Примітки
- Мартиролог. Харківська область, ст. 385—389
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.