Гаврилівка (Нововоронцовський район)

Село розташоване за 34 км від районного центру та за 70 км від залізничної станції Тік на лінії Нікополь-Апостолове. На північно-східній околиці села балка Скотовата впадає у Дніпро (Каховське водосховище).

Поблизу села було виявлено залишки поселення, кургани та безкурганний могильник доби бронзи, рештки скіфо-сарматського городища та могильник. Було досліджено ранньослов'янське поселення та могильник черняхівської культури ІІ—VI століття, а також поховання кочівників X-XII століття. Було також знайдено кілька половецьких кам'яних баб.

Саме село було засноване 1780 року як маєток російського поета Гаврила Державіна і назване на його честь. У другій чверті XIX століття село придбав барон Фрідріх Фальц-Фейн, а 1896 року воно перейшло у спадок 32-річному Олександру Фальц-Фейну та його дружині Ганні. Тут був збудований родинний палац Фальц-Фейна з дендропарком. 1906 року повсталі селяни розгромили маєток.

У січні 1918 року у селі розпочалась радянська окупація.

У другій світовій війні участь брали 138 жителів, з yих 54 — загинуло, 83 було нагороджено орденами та медалями. На честь загиблих воїнів у селі було встановлено пам'ятник. У 1950—1951 роках в процесі обміну з Польщею територіями сюди були переселені мешканці села Смільник чисельністю 105 дворів.[3]

У радянські роки в селі була розташована центральна садиба колгоспу «Шлях до комунізму», за яким було закріплено 3300 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2800 га орної землі, 70 га садів та виноградників. Колгосп спеціалізувався на виробництві зернових культур та м'ясо-молочної продукції. За досягнення 23 працівника були нагороджені урядовими нагородами, з яких орден Леніна отримали голова колгоспу, заслужений агроном України В. О. Мальт та доярка Г. М. Бібкович.

13 грудня 2014 року у селі невідомі завалили пам'ятник Леніну.

у 1972 році в селі мешкало 1923 особи.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1566 осіб, з яких 741 чоловік та 825 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1487 осіб[5].

У школі працюють Гаврилівське професійно-технічне училище, Гаврилівська загальноосвітня школа, дитячий садок, будинок культури на 350 місць, 2 бібліотеки, дільнична лікарня на 35 ліжок. Село має власний водопровід.

На північній околиці села, за Гаврилівською затокою Каховського водосховища, розташований Гаврилівський заповідник. Заповідник складається з руїни палацу Фальц-Фейнів, залишків дендропарку та місця древньогрецького поселення.

У селі народились:

• Артеменко Іван Іванович — археолог, член-кореспондент АН УРСР.
• Борзаківський Микола Дмитрович (нар. 1952) — заслужений природоохоронець України, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.
• Сливканич Марія Якимівна — доярка колгоспу «Шлях до комунізму», депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання.
• Фальц-Фейн Едуард — підприємець, меценат.
• Яцимірська-Кронтовська Марія — мікробіолог.

У радянські часи в селі мешкали 2 матері-героїні — Г. М. Задерій та Г. М. Сливканич.

• Радянсько-польський обмін ділянками територій (1951)

• Історія міст і сіл Української РСР (1972)