Гайовий Володимир Максимович

Народився 20 вересня 1933 року в селищі Романів Житомирської області в селянській родині.

У 1950—1952 роках навчався в ремісничому училищі міста Києва, по закінченні якого, з 1952 року працював токарем на Київському машинобудівному заводі імені Артема.

У 1954—1957 роках — на строковій службі в Радянській армії.

Член КПРС з 1957 року

З 1958 року працював токарем, старшим техніком, інженером, начальником відділу, начальником цеху, керівником філіалу, секретарем партійного комітету Київського машинобудівного заводу імені Артема.

Закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю «інженер-механік» та Вищу партійну школу при ЦК КПУ.

З червня 1971 року до лютого 1974 року — секретар Київського міського комітету КПУ.

З лютого 1974 року до червня 1975 року — секретар Київського обласного комітету КПУ.

З червня 1975 року до жовтня 1981 року — 2-й секретар Київського міського комітету КПУ.

З жовтня 1981 року до 1988 року — завідувач відділу машинобудування ЦК КПУ.

З 1988 року до 1990 року — голова Комісії партійного контролю при ЦК КПУ.

З 1990 року до 1991 року — голова Ревізійної комісії КПУ.

З 1995 року — консультант Комісії ВР України з питань оборони та державної безпеки.

Одружений, має двох дітей, двох онуків та правнука.

Висунутий кандидатом у в народні депутати трудовим колективом Червоноармійського, Баранівського, Володимир-Волинського р-нів.

18 березня 1990 р. обраний Народним депутатом України, набравши у 2-му турі 53,36 % голосів (Житомирська обл., Червоноармійський виборчий округ N 166). До груп, фракцій не входив. Член Комісії ВР України з питань розвитку базових галузей народного господарства.

Помер 2 серпня 2018 року в місті Київ.

Похований на Байковому кладовищі.

Нагороджений орденом Жовтневої революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями.

• Біографія на офіційному вебсайті Верховної Ради України