Пулинський район

Межує на сході з Черняхівським, на північному сході — з Хорошівським; на півночі — з Ємільчинським; на північному заході — з Новоград-Волинським; на заході — з Баранівським, на південному заході — з Романівським, на півдні — з Житомирським районами.

Належить до зони Житомирського Полісся.

Тут переважають піщані та дерново-підзолисті супіщані ґрунти.

Корисні копалини: торф, каолін, уран, глина, пісок;

Річки: Вужівка, Тенька, Тня, Білка, Лісова Кам'янка, Ірша, Лотовня, Мившанка, Тартак, Світлиця-

В цілому Пулинщина було багатонаціональним адміністративним утворенням, де станом на 1925 рік проживало :

Напередодні війни в районі все населення, (а переважали тут українці), мешкали в селах. Крім них, цілими селами проживали німці (Фрайнвальд — нині Слобідка, Вольвахівка — нині Підлісне, В'язовець, Буряківка, Пулино-Гута, Стара Олександрівка); поляки жили в селах Новий Завод,Бабичівка, Яблоне — нині Зелена Діброва; а також євреї, росіяни.

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

• українці — 88,6 %;
• поляки — 8,9 %;
• росіяни — 2 %;
• інші національності — 0,5 %[2].

Знак при в'їзді в район зі сторони Житомира

Район утворений 7 березня 1923 року в складі Житомирської округи Волинської губернії з 21 сільської ради Пулинської волості Житомирського повіту та Курненської волості Новоград-Волинського повіту.

3 червня 1930 року район було реорганізовано в Пулинський національний (німецький) район, (нім. Deutscher Kreis Pulin; рос. Пулинский немецкий район)  — адміністративно-територіальна одиниця, німецький національний район Української Соціалістичної Радянської Республіки, створений в рамках політики коренізації, з центром у містечку Пулини.

До 14 вересня 1930 — у складі Волинської округи, з вересня 1930 по лютий 1932 підпорядкований центру, з лютого 1932 по 1935 — у складі Київської області, із 4 травня 1935 — Новоград-Волинської округу Житомирської області.

В нього були включені 30 сільських рад, які раніше знаходилися не території Пулинського та Володарського районів Волинської округи, а також Барашівського району Коростенської округи.

У 1935 році Пулинський німецький район був ліквідований «в зв'язку з економічною слабкістю» за постановою Політбюро КП(б)У «Про Мархлевський і Пулинський райони» від 17 вересня 1935 року і за постановою ВУЦВК під аналогічною назвою від 3 жовтня 1935 р.

У 1935 році з частин розформованих Мархлевського і Пулинського районів і частини Новоград-Волинського району утворено Червоноармійський район з адміністративним центром в Червоноармійську. Решта території розформованого Пулинського району ввійшла до Барашівського, Володарсько-Волинського, Черняхівського районів і Житомирської міськради[3].

До складу новоствореної Житомирської області увійшов 22 вересня 1937 року.

В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Звягель Генеральної округи Житомир. Було утворено 8 сільських управ.

30 грудня 1962 року район було розформовано, територію поділено між Ємільчинським, Новоград-Волинським та Черняхівським районами. Відновлений 8 грудня 1966 року[4].

19 травня 2016 року районові повернено історичну назву — Пулинський[5].

Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[6].

Адміністративно-територіально район поділяється на селищну та 3 сільських об'єднаних територіальні громади і сільську раду, які об'єднують 67 населених пунктів та підпорядковані Пулинській районній раді. Адміністративний центр — смт Пулини[7].

Територією району проходить автошлях E40М06.

Мережа загальноосвітніх навчальних закладів нараховує: 30 загальноосвітніх навчальних закладів, в тому числі 4 — І ступеня, 13 — І-ІІ ступеня, 12 — І-ІІІ ступеня, 1 гімназія, 1 професійно-технологічний ліцей, школа мистецтв, 2- ДЮСШ, в яких навчається 2966 дітей.

У школах працює 464 вчителі та 40 педпрацівників дитячих дошкільних закладів. Комп'ютеризовано усі ЗОШ І-ІІІ ступеня.

Охоплено профільним навчанням вісім шкіл за такими напрямками: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, спортивний. Функціонує 15 дитячих садків, ними охоплено 455 дітей дошкільного віку.

В районі працює центральна районна лікарня на 105 ліжок, дільнична лікарня (с. Соколів) на 15 ліжок, 5 сільських лікарських амбулаторій, 14 фельдшерсько-акушерські пункти, 21 фельдшерські пункти. При райполіклініці організовано дільницю загальної практики сімейної медицини.

Зараз в районі діє 69 закладів культури: районний будинок культури, 4 бібліотеки, школа мистецтв, 18 сільських Будинків культури, 24 сільські клуби, 22 сільські бібліотеки та районна картинна галерея «Пулинські барви».

Пулинська музична школа відкрита в 1969 році. Директором школи був призначений І. Ф. Мамайчук. За час роботи школи повний курс навчання пройшли близько 450 випускників. Близько 20 працюють викладачами в галузі культури, освіти.

На території району нараховується 67 пам'яток історії та культури місцевого значення, у тому числі 8 пам'яток археології і 2 пам'ятки природи — Тетеревиний тік і Яремів ліс. Діє в навчальних закладах 7 музеїв різного спрямування. В Очеретянській ЗОШ І-ІІ ступеня імені К. М. Новрузалієва функціонує комплекс музеїв: Великої Вітчизняної війни, історії села, школи, природи та 2 виставкові зали.

На території району діє 33 релігійні організації, які представляють 6 конфесійних напрямків. Відправляються служби в 32 кам'яних та дерев'яних культових спорудах.

Спортивні об'єкти району налічують: 1 стадіон в смт. Пулини, 23 спортивні майданчики, 20 футбольних полів, 9 спортивних залів, 15 приміщень для занять фізичною культурою, 1 поле зі штучним покриттям.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Пулинського району були створені 53 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 66,65 % (проголосували 11 386 із 17 083 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,19 % (5 829 виборців); Юлія Тимошенко — 21,74 % (2 475 виборців), Олег Ляшко — 9,97 % (1 135 виборців), Сергій Тігіпко — 6,46 % (735 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,99 %.[9]

• Новини Пулинського району «Чортоліси.zt.ua»
• Довгалюк Андрій — з життя району.
• Погода в смт. Пулини
• Картка на сайті ВР^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Офіційний вебсайт ПУЛИНСЬКОЇ районної державної адміністрації та районної ради
• Пулинський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)

• Національні меншини в Україні 1920–1930-ті роки. Істрико-картографічний атлас. Київ, 1996.
• Нові адміністративні райони УСРР: Статистичний довідник. Х., 1930;
• Райони УСРР, т. 1: Статистичний довідник. К., 1936;
• Національні процеси в Україні: історія і сучасність: Документи і матеріали: Довідник, ч. 2. К., 1997;
• Ченцов В. В. Трагические судьбы: Политические репрессии против немецкого населения Украины в 1920–1930-е годы. М., 1998;(рос.)
• Немцы в России: Энциклопедия, т. 1. М., 1999.(рос.)

Новоград-Волинський район	Ємільчинський район	Хорошівський район
Баранівський район		Черняхівський район
Романівський район		Житомирський район