Ганс Крейсінг
Ганс Крейсінг (нім. Hans Kreysing; нар. 17 серпня 1890, Геттінген, Ганновер — пом. 14 квітня 1969, Ольденбург, Нижня Саксонія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал гірсько-піхотних військ (1944) Вермахту. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944).
Ганс Крейсінг | |
---|---|
Hans Kreysing | |
| |
Народження |
17 серпня 1890 Геттінген, Ганновер |
Смерть |
14 квітня 1969 (78 років) Ольденбург, Нижня Саксонія |
Країна |
Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх |
Приналежність |
Райхсгеер Рейхсвер Вермахт |
Вид збройних сил | Сухопутні війська |
Рід військ | піхота, гірська піхота |
Роки служби | 1909–1945 |
Звання | Генерал гірсько-піхотних військ |
Командування |
3-тя гірсько-піхотна дивізія XVII-й армійський корпус 8-ма армія |
Війни / битви |
Перша світова війна: |
Нагороди | |
Ганс Крейсінг у Вікісховищі |
Біографія
22 жовтня 1909 року поступив в 10-й єгерський батальйон. Учасник Першої світової війни. З 1 квітня 1915 року — командир кулеметної роти свого батальйону. В травні 1916 року важко поранений під Верденом і майже півтора року провів у шпиталі. Після одужання 18 жовтня 1918 року призначений командиром 10-го резервного єгерського батальйону.
Під час Листопадової революції 9 листопада 1918 року обраний депутатом Ради робітничих і солдатських депутатів Госларського гарнізону, де зайняв націоналістичні і антикомуністичні позиції. В жовтні-листопаді 1919 року — командир роти добровольчого корпусу «Фон Кірхгайм». Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 1 листопада 1919 року — командир роти 10-го єгерського батальйону, з 1 жовтня 1920 року — роти 3-го батальйону 17-го піхотного полку. З 1 квітня 1929 року — ад'ютант командування рейхсверу в Оппельні. З 1 січня 1934 року — командир 3-го, згодом — 1-го батальйону 16-го піхотного полку (Ольденбург). З 6 жовтня 1936 року — командир свого полку.
Під час Польської кампанії знаходився на західнонімецькому кордоні. У складі 22-ї піхотної дивізії брав участь у Французькій кампанії. З 23 жовтня 1940 року — командир 3-ї гірської дивізії, дислокованої в Норвегії. З липня 1941 року дивізія діяла в Норвегії і Фінляндії.
В жовтні 1942 року дивізію перекинули на Східний фронт. З 1 листопада 1943 року — командир 17-го армійського корпусу. З 28 грудня 1944 року — командувач 8-ю армією. В кінці війни відійшов у Австрію. 8 квітня 1945 року після капітуляції Німеччини відвів свої війська в Геттінген, де здався британським військам. В 1948 році звільнений.
Нагороди
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу (24 жовтня 1939) — отримав 2 нагороди одночасно.
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- лицарський хрест (29 травня 1940)
- дубове листя (№183; 20 січня 1941)
- мечі (№63; 13 квітня 1944)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі (1940)
- Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія) (26 жовтня 1941)
- Відзначений у Вермахтберіхт (18 лютого 1944)
Військова кар'єра
- 23 лютого 1909 — фанен-юнкер
- 18 жовтня 1909 — фенріх
- 22 вересня 1910 — лейтенант
- 25 лютого 1915 — обер-лейтенант
- 27 лютого 1919 — гауптман
- 1 лютого 1931 — майор
- 1 липня 1934 — оберст-лейтенант
- 1 серпня 1936 — оберст
- 1 липня 1940 — генерал-майор
- 1 липня 1942 — генерал-лейтенант
- 1 листопада 1943 — генерал гірсько-піхотних військ
Див. також
Література
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.607-608 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
- Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941—1945 History and Recipients Volume 2]. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
- Schaulen, Fritjof (2004). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe II Ihlefeld — Primozic [Oak Leaves Bearers 1940—1945 Contemporary History in Color II Ihlefeld — Primozic]. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 978-3-932381-21-8.
- Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A–K [The Oak Leaves Bearers 1939—1945 Volume 1: A–K]. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.
- Roland Kaltenegger: General der Gebirgstruppe Hans Kreysing. Vom Divisionskommandeur an der Eismeerfront zum Oberbefehlshaber der 8. Armee in Ungarn
- Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Verlag Mittler & Sohn, Berlin, S. 130
Посилання
- Kreysing, Hans. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
- Kreysing, Hans (2). на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 28 серпня 2014. (нім.)
- General der Gebirgstruppe Hans Kreysing. на historic.de. (нім.)
- 63. Schwerterträger Hans Kreysing. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2014. (нім.)
- Hans Kreysing. на desertwar.net. (англ.)
- Kreysing, Hans — нагороди генерала гірсько-піхотних військ Крейсінга (англ.)