Курт Штудент

У період між війнами Штудент докладав максимум зусиль, щоб зберегти німецькі військово-повітряні сили від повного розпаду, подальший розвиток яких був заборонений за умовами Версальського договору 1919 року. Він захоплюється ідеєю планеризму, доставкою десанту в тил противника на бойових планерах, що не передбачалося обмеженнями мирного договору.

У 1935 році Штудент присутній на масштабних навчаннях в Радянському Союзі, в ході яких він спостерігав викидання повітряного десанту на парашутах. Вражений побаченим, Штудент з цієї миті і до кінця свого життя повністю присвятив себе служінню повітряно-десантним військам. З приходом до влади Гітлера в Німеччині таємно починається відродження збройних сил, у тому числі й Люфтваффе. Особисто Герінгом Штудент призначається начальником тренувальної військово-повітряної школи Люфтваффе, де він продовжує розвиток теорії і практики застосування повітряно-десантних військ. У липні 1938 його офіційно призначають сформувати та командувати усіма повітряно-десантними і посадочно-десантними військами Німеччини.

З вересня 1938 Штудент — командир створеної ним 7-ї повітряно-десантної дивізії (нім. 7. Flieger-Division) — першого повітряно-десантного з'єднання в історії Німеччини. Хоча дивізія не зіграла практично ніякої ролі під час вторгнення у Польщу, німецькі десантники ділом повністю довели свою унікальну здатність в ході проведення Бліцкригу (нім. Blitzkrieg) при захопленні Нідерландів і Бельгії в 1940 році.

10 травня 1940 року 50-ти річний Штудент особисто готує й керує повітряно-десантної операцією із захоплення бельгійської фортеці Ебен-Емейль. Фортеця, що раніше вважалася абсолютно неприступною, з гарнізоном 700 чоловік була захоплена парашутним десантом у кількості 70 чоловік у лічені години. Проте при проведенні операції в районі Роттердама Штудент був поранений у голову німецьким солдатом внаслідок нещасного випадку. Поранення відірвало його на довгих 8 місяців від керівництва своїми військами.

За організацію і проведення повітряно-десантних операцій в 1940 році й проявлену особисту мужність Штудент був нагороджений Лицарським Хрестом Залізного Хреста. У січні 1941 року Штудент призначається командиром сформованого 11-го повітряного корпусу. На цій посаді він керує проведенням операції «Меркурій» (нім. Unternehmen Merkur), висадкою повітряного десанту під час захоплення грецького острову Крит в травні 1941 року. Операція закінчилася повним успіхом, острів був захоплений, але в ході операції німецькі втрати серед елітних повітряно-десантних частин були такі великі, що розгніваний Гітлер категорично заборонив застосовувати Повітряно-десантні війська в подальшому в таких масштабах.

У 1943 році Штудент керував проведенням унікальної за своїм характером Операцією «Дуб» (нім. Unternehmen Eiche), у ході якої парашутисти Люфтваффе здійснили висадку в гірській місцевості Італії з метою звільнення італійського лідера Беніто Муссоліні. Прославлений командос військ Ваффен-СС оберштурмбанфюрер Отто Скорцені брав найактивнішу роль у проведенні десанту, в ході якого італійський лідер був звільнений без жодного пострілу. Штудента нагородили Дубовим Листям до Лицарського Хреста Залізного Хреста за успішно проведену операцію.

З 1943 по 1944 Штудент брав активну участь у бойових діях в Італії і у Франції в ході вторгнення англо-американських військ до Європи. З літа 1944 він призначається Командувачем 1-ї парашутної армії Німеччини і керував її діями при відбитті повітряно-десантної операції («Операції Маркет Гарден»), що проводилася союзниками.

У період з 1 листопада 1944 до 28 січня 1945 — командувач групою армій «H» на Західному фронті, що вела оборонні бої в Голландії і Північно-Західній Німеччині. Після нетривалого періоду бойових дій взимку 1945 року на Східному фронті, Штудент здається в полон британським військам в провінції Шлезвіг-Гольштейн у квітні 1945, і знаходився в таборі для військовополонених до свого звільнення 1948.

• Залізний хрест 2-го класу (26 вересня 1914)
• Почесний кубок для переможця у повітряному бою
• Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта з мечами (Королівство Саксонія) (21 червня 1915)
• Залізний хрест 1-го класу (29 серпня 1915)
• Лицарський хрест королівського ордена дому Гогенцоллернів з мечами (5 червня 1916)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному

• Пам'ятний знак військового пілота (Пруссія) (10 вересня 1919)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (30 січня 1935)
• Нагрудний знак пілота (21 травня 1935)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» (5 червня 1939)

• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу (20 вересня 1939) — отримав 2 нагороди одночасно.
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Лицарський хрест (12 травня 1940)
  • Дубове листя (№ 305; 27 вересня 1943)
• Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами (2 вересня 1940)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Нарукавна стрічка «Крит»