Гарусти

	околиця, село Гарусти;
Основні дані
	52°42′13″ пн. ш. 31°16′24″ сх. д.
Країна	Білорусь
Область	Гомельська область
Район	Вітківський район
Рада	Святиловичська
Засновано	у період 1772–1864 рр.
Перша згадка	1864
Населення	0 (останній перепис населення 2010 року)
Транслітерація назви	Harusty
Телефонний код	+375-2330
Водойма	р. Беседь
Відстань
До Мінська
- автошляхами	«Свєтиловичі-Гомель» км
До обласного центру
- автошляхами	44
	Гарусти
	Гарусти Гарусти (Гомельська область)

Га́русти, Га́рісти (біл. Га́русты, Га́рысты, пол. Garusty) — у різний історичний час це околиця, а пізніше це село в Свєтіловічській сільраді Вєтковського району (раніше — Хізовська сільрада Свєтіловічського району) Гомельської області Білорусі. Назва даного населеного пункту Гарусти[1][2] виникла від польського слова «harus», аналогічне слову «гарус» у російській мові — м'якої крученої вовняної або бавовняної пряжи[3][4][5][6], виготовленням чого займалися і в Білорусі. Через русифікацію білоруського народу була деформована споконвічна білоруська назва цього села. Оскільки у даній місцевості немає гір та пагорбів для стверджування назви рос. «Гористы», рос. «Гористое» або рос. «Гаристы» з використанням біл. гара у значенні «гора», що помилково закріпилися в деяких публікаціях. За вірогідною версією етимологія назви селища Гарусти походить від білоруської назви чорної лелеки — «гарус» (що є на тих теренах), або найімовірніше від «біл. гарусціць» (гарустить) у значенні «привласнювати в свої руки»[7] у зв'язку з «приватизованим у свої руки» наділу земельної ділянки вихідців із прилеглого селища Хізи, котрі заснували Гарусти на новій земельній ділянці.

У наслідку катастрофи на Чорнобильській АЕС та радіаційного забруднення мешканці (110 сімей) переселені в 1992 р. у екологічно чисті місця[8].

Географія

Околиця Гарусти (Гарісти) утворена мешканцями і власниками околиці Хізи, розташування яких відрізняли відповідно топографічної карти до 1917 року у Російській імперії:

№ 3885 — околиця Хізи, суспільство міщан з Громик і Хізи (Гомельська міщанська Управа), Рогачевський повіт Могильовської губернії, довгота 31.29840 і широта 52.68340[9];
№ 1552 — околиця Гарісти (Гарусти) міщанська (Гомельська міщанська Управа), Рогачевський повіт Могильовської губернії, Железнікський православний прихід, довгота 31.2755 і широта 52.7037[10].

Розташування: На відстані 21 км на північний схід від м. Вітки, 44 км від Гомеля. На півдні — меліоративні канали.

Гідрографія: У селищі Хізи тече річка Беседь — це притока річки Сож, що впадає в р. Дніпро.

Транспортна мережа

На момент 1927 р. — на відстані 18 верст знаходилася пристань і зупинка пароплава біля містечка Вітка, і ринок (базарний пункт). До м. Гомеля — 40 верст. Зараз транспортні зв'язки на сільській, потім автомобільній дорозі «Свєтиловичі-Гомель». Планування даного селища складається з майже прямолінійної вулиці, орієнтованої з південного заходу на північний схід, до якої на півночі приєднується коротка прямолінійна вулиця. Забудова двостороння, дерев'яна, садибного типу.

Історія

околиця Гарусты (Garusty) на карті 1874 р.

Згідно письмового джерела (ревізька казка) околиця Гаруст заснована дев'ятьма родинами одного прізвища (Крупський)[11] з околиці Хізи в 1864 р. — в Рогачевському повіті Могилевської губернії Російської імперії (до 1900 р. — адміністративно в Рогачевському повіті).
Згідно Першого Всеросійського перепису населення 1897 р. у селі Гарусти Рєчковської волості Гомельського повіту (після 1900 р.) розташовувалися: вітряк, кузня, олійниця (власник Бекаревич Роман Дмитрович).
На момент 1910 р. загальне володіння жителями Гаруст становило 592 десятини землі. Жителі були «приписані» до Железніцького православного церковного приходу Російської православної церкви (після польських повстань ліквідована греко-католицька церква, замість неї була силоміць насаджена урядом РПЦ, католики з даних теренів почали відвідувати містечко Радогу, де був католицький храм). У Гарустах також жили і католики[12]. До поштово-телеграфної контори в містечку Вітка була відстань 18 верст, до волосного правління у Рєчках — 8 верст.
У 1926 р. в Хізово-Гарустовській сільраді Святіловічського району Гомельського округу (такий адміністративний поділ раніше був); працював поштовий пункт.
У 1930 р. силоміць організовано колгосп (не всі мешканці даного села вступили в нього).
У 1937–1938 рр. періоду радянських репресій потерпілі від комуністичного режиму мешканці селища Гарусти (Гарісти). Під час Великої Вітчизняної війни в боях за село загинули 11 радянських солдатів (поховані в братській могилі на кладовищі). У Білоруському фронті (призов Свєтіловічського РВК) і в партизанській боротьбі загинуло 220 жителів Хізовської сільради (до якої відносилися Гарусти), з яких 27 жителів даного села, у пам'ять про них у 1968 р. встановлена скульптурна композиція.
У 1959 р. Гарусти були центром радгоспу «Зарічний». Де розміщувалися вже початкова школа, клуб, бібліотека, швейна майстерня, їдальня, крамниця.
У 1987 р. через це село проклали асфальтовану дорогу і встановили автобусну зупинку «село Гарісти».

Населення

У околиці Гарусти на момент 1927 р. (СРСР) мешкало 95 білоруських осіб записаних услід за політикою Російської імперії великоросами (яких білорусами визнавали пізніше в БРСР). Тоді велося 95 особистих господарств (де у переписі населення згадано було 95 осіб господарів), але було 250 чоловіків, 234 жінки.

Динаміка

1864 р. — 9 дворів, 54 жителя.
1868 р. — 24 двори, 170 жителів.
1897 р. — 57 дворів, 352 жителя (згідно з переписом).
1910 р. — 51 двір (167 чоловіків, 178 жінок).
1926 р. — 95 дворів, 484 жителя.
1940 р. — 98 дворів.
1959 р. — 396 жителів (згідно перепису).
1992 р. — жителі (110 сімей) переселені.
2010 р. — жителів нема.

Примітки

Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. ISBN 985-458-131-4 (біл.)
Гомельская область Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. (біл.)
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК», 2007. (рос.)
Словарь живого великорусского языка. В. И. Даль. (рос.)
Толковый словарь Ушакова. Д. Н. Ушаков. 1935–1940 (рос.)
Большой Энциклопедический словарь. 2000 (рос.)
стар. 66 (том 3), «Этымалагічны слоўнік беларускай мовы», рэд. Г. А. Цыхун, Акадэмія навук БССР, выд. «Беларуская навука», г. Мінск, 1978–2006 г. ISBN 985-08-0629-Х (біл.)
Международный чернобыльский портал проекта ICRIN (рос.)
Список населенных мест Могилевской губернии, литеры М-Я (рос.)
Список населенных мест Могилевской губернии, литеры А-Е (рос.)
«НІАБ» (ф. 2151 оп. 1 спр. 171 арк. 416–417 зв.) (рос.)
В. ТЕЙКИН (18.11.2013). газета «Голос Ветковщины» № 88 (506) от 13.11.2013, Культура «POLSKA VETKA». «Голас Веткаўшчыны». Архів оригіналу за 18.11.2013.(рос.)

Джерела

с. 213–214, Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0 (біл.)
«Памятная книжка Могилевской губернии», составлена Могилевским Губернским Статистическим Комитетом, г. Могилев, 1853–1916 гг. (рос.)
Карта плотности загрязнения территории Ветковского района цезием-137, административная карта Ветковского района Гомельской области (Институт радиологии РНИУП, паспорт Ветковского района Гомельской области) (рос.)
с. 185 кн.1 «Памяць. Гіст.-дакум. Хроніка Веткаускага р-на. У 2-х кн.» Мінск, 1997. (біл.)
с.48, «Список населенных мест Могилевской губернии», под. ред. Г. П, Пожаров, г. Могилев, 1910 г.. (рос.)
с.70-71, «Список населенных мест Гомельского округа», Гомельское окружное статистическое бюро, г. Минск, 1927 г.. (рос.)
c.122, «Современный толковый словарь русского языка», Ридерз Дайджест, Москва, 2004 г. ISBN 5-89355-108-7. (рос.)
«SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH (1880–1914), WARSZAWA, 1900 roku, tom XV cz.1, str. 304–305; (пол.)
«Гісторыя Беларусі (ў шасці тамах). Беларусь у часы Рэчы Паспалітай (XVII–XVIII ст.)», г. Мінск, «Экаперспектыва», 2004 г., Т. 3, с. 302–303; (біл.)
«Архіварыус», (Навуковае выдание) серыя «Гісторыя, архівазнауства, крыніцазнауства», БелНДІДАС, г. Мінск, 2009 г., выпуск № 7, с. 80-99; (біл.)
«Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», губернская типо-литография, г. Витебск, 1900 г., выпуск 28, с. 26-89; (рос.)
На фрагменте карты 1874 года (на польском языке) село Гарусты (Garusty): Ausg. 1874. Helioaravure in Kunfer (Preis 60 kg.). Vervielfaltiqt durch Umdruck vom Steine. Schnellpressen — Druck. Mafsstab 1:300.000. (пол.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. ISBN 985-458-131-4 (біл.)

[2] Гомельская область Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. (біл.)

[3] Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК», 2007. (рос.)

[4] Словарь живого великорусского языка. В. И. Даль. (рос.)

[5] Толковый словарь Ушакова. Д. Н. Ушаков. 1935–1940 (рос.)

[6] Большой Энциклопедический словарь. 2000 (рос.)

[7] стар. 66 (том 3), «Этымалагічны слоўнік беларускай мовы», рэд. Г. А. Цыхун, Акадэмія навук БССР, выд. «Беларуская навука», г. Мінск, 1978–2006 г. ISBN 985-08-0629-Х (біл.)

[8] Международный чернобыльский портал проекта ICRIN (рос.)

[9] Список населенных мест Могилевской губернии, литеры М-Я (рос.)

[10] Список населенных мест Могилевской губернии, литеры А-Е (рос.)

[11] «НІАБ» (ф. 2151 оп. 1 спр. 171 арк. 416–417 зв.) (рос.)

[12] В. ТЕЙКИН (18.11.2013). газета «Голос Ветковщины» № 88 (506) от 13.11.2013, Культура «POLSKA VETKA». «Голас Веткаўшчыны». Архів оригіналу за 18.11.2013.(рос.)